Земля поступово ставала темнішою з 2001 по 2024 рік, що означає, що вона відбиває менше сонячного світла. При цьому, за словами вчених, зміни більш помітні в Північній півкулі, ніж у Південній, повідомляє Phys.org.
Група дослідників під керівництвом Нормана Леба з Дослідницького центру Ленглі NASA в Гемптоні виявила цю раніше невідому нерівність між Північною і Південною півкулями, проаналізувавши супутникові дані.
Вчені з'ясували, що Південна півкуля в середньому отримує променисту енергію у верхніх шарах атмосфери, тоді як у Північній півкулі спостерігається її чиста втрата. Але більш ранні дослідження показали, що цей дисбаланс компенсується атмосферними й океанічними циркуляціями, які переносять енергію через екватор із Південної в Північну півкулю.
Нове ж дослідження показує, що це перенесення не може повністю компенсувати відмінності.
Вчені зазначають, що за середнього споживання енергії від сонячного випромінювання від 240 до 243 Вт на квадратний метр відхилення в 0,34 Вт на квадратний метр за десятиліття не таке вже й велике. Проте, це значення статистично значуще.
Відмінності, які спостерігаються в Північній і Південній півкулі, можна пояснити змінами вмісту водяної пари і хмар в атмосфері, а також змінами альбедо (відбивної здатності поверхонь) біля поверхні Землі.
Так, лід і сніг відбивають більше сонячного світла, ніж гірські породи і вода. За словами дослідників, потемнінню Північної півкулі сприяли скорочення площі морського льоду і снігового покриву.
Крім того, важливу роль відіграє взаємодія сонячного світла з аерозолями - крихітними частинками в атмосфері. Ці частинки діють як ядра конденсації, що сприяють утворенню хмар, які, своєю чергою, сприяють відбиттю сонячного випромінювання.
Дослідники пояснили спостережувану тенденцію тим, що в Північній півкулі рівень забруднення дрібнодисперсними частинками значно знизився завдяки заходам із захисту довкілля, вжитим, наприклад, у Європі, США та Китаї.
Пожежі в Австралії та виверження вулкана Хунга-Тонга в південній частині Тихого океану в 2021 і 2022 роках призвели до збільшення кількості аерозолів у Південній півкулі.
Раніше група астрономів під керівництвом Хуліо Фернандеса з Університету Республіки в Уругваї розрахувала, як швидко відбувається виснаження матеріалу в поясі астероїдів, що міститься між орбітами Марса і Юпітера. Це важливо для розуміння подальшої еволюції поясу і майбутнього Землі.
