1 липня відзначають Всесвітній день архітектури. Дослідник історії архітектури Віктор Вечерський розповів про найдавнішого, відомого дослідникам, українського архітектора – Петра Милонога, який будував церкви у Давній Русі.

Петро Милоніг – один із чотирьох відомих імен зодчих княжих часів. Точних відомостей про його біографію немає. Відомо, що Милоніг жив у другій половині XII – на початку XIII ст., був придворним архітектором київського князя Рюрика ІІ Ростиславича.

Милоніг зводив будівлі в Києві, Луцьку, Турові і Гродні (тепер – Білорусь).

«Білоруські історики архітектури вважають його засновником гродненської регіональної архітектурної школи, яка своїми вежоподібними храмами, мурованими з цегли, полірованого каменю й поліхромної полив’яної кераміки вплинула на архітектуру кількох князівств Давньої Русі», – пише Віктор Вечерський у «Великій українській енциклопедії».

Єдиною документально підтвердженою його спорудою у Києві є підпірна стіна Видубицького монастиря 1199 року. Вона захищала Михайлівський собор зі сторони Дніпра й забезпечила високу оглядову терасу біля храму. Київський літописець, пишучи про цю інженерну споруду, порівняв Петра Милонога з біблійним зодчим Веселеїлом.

Дослідники давньої архітектури вважають Петра Милонога будівничим таких храмів:

Творчою особливістю архітектури Петра Милонога у передмонгольський етап будівництва Давньої Русі 1190-1230-х вважають невеликі вежоподібні храми з пучковими пілястрами готичних профілів на фасадах. Такі особливості схожі на стилістику західноєвропейської готики.

На фасаді Михайлівського собору Видубицького монастиря є меморіальна дошка на честь Петра Милонога з його умовним портретом. Ще один є на станції метро «Золоті ворота».