Військовий на позивний «Койот» висловив свою думку щодо закінчення війни / © ТСН
Український патрульний поліцейський, перший Герой України у патрульній поліції, боєць бригади «Хижак» на позивний «Койот» нещодавно повернувся з фронту після важкого поранення ноги та розповів для ТСН.ua, що побачив на війні на власні очі та висловив думку щодо того, як можуть закінчитись бойові дії.
Михайло зараз проходить реабілітацію після важкого поранення, яке отримав через вибух міни. Він захищав Україну на одному з найгарячіших напрямків — безпосередньо у Торецьку Донецької області.
«Було багато боїв. Найбільше запам’ятався перший «накат» (штурм — Ред.) на нашу позицію. У багатоповерхівку росіяни потрапляли через балкон, щоб закріпитись у під’їзді. Відбувся вогневий контакт на дистанції 5-10 метрів. Міські бої набагато важчі, ніж боєзіткнення у посадках. Коли тобі під ноги летять граната, то це, м’яко кажучи, не дуже прикольно… Але у тої групи не було з собою гранат, вони намагалися штурмувати, ми їх вибили з будинку», — каже поліцейський.
Нагородження військового. Фото надано Михайлом «Койотом».
Ще один бій, який запам’ятався Михайлові, відбувся 14 лютого. «Падав сніг, був сильний мороз. Росіяни мали наміри штурманути сусідню позицію, де були також наші поліцейські. Але при цьому окупанти не знали про нашу позицію, ми вжили для цього всіх заходів. Відповідно, не очікували, що на певному секторі по них відкриють вогонь. На цій позиції перебував і я, відкрив вогонь, знищив спершу трьох, а четвертий намагався заховатися, втекти. Ці четверо, на відміну від інших, не висловлювали бажань здаватися», — розповідає поліцейський.
Та додає, що зазвичай росіяни починали влаштовувати штурми або на світанку, у проміжку між 4 та 7 годинами, або напередодні сутінок — між 17.00 та 19.00.
«Але більше намагалися штурмувати ввечері», — резюмує Михайло.
Продовжуючи, Михайло каже, що на власні очі бачив, як на штурми йшли і поранені окупанти.
«Але була піхота і з непоганою підготовкою, з якою було важкувато воювати. Але більшість росіян, з якими ми стикались — це в’язні, у яких один шлях. Або вʼязниця, або контракт. Серед полонених росіян були і такі, у яких підготовка була від 3 до 7 днів. Мені запам’яталось те, що полонені, які були у нас, були вихідцями з Новосибірська. Це 6 тис. км. до Торецька», — каже Михайло.
До цього він додає, що після розмов з полоненими дізнався про наступне: «Якщо хтось з них не хоче йти на штурм, його просто розстрілюють свої ж. У них є страх, що їх «обнулять». Але є багато тих, які воюють через гроші. Для них це заробіток — поїхати повоювати, повбивати в Україні. До слова полонені були шоковані, коли дізналися, що ми патрульні поліцейські».
Михайло вважає, що найближчими тижнями, в другій половині літа, ситуація кардинально не зміниться.
«Багато хто воює з 2022 року, є люди, які реально втомилися. Хтось воює вже четвертий рік, хтось навіть одинадцятий, а хтось ховається, не маючи сміливості йти захищати країну. Звісно всі бояться і ніхто не хоче помирати. Але саме від рівня підготовки все й залежить. Щодо озброєння, то вважаю, що Україні не вистачає далекобійних дронів, достатньої кількості снарядів зокрема для РСЗВ, які б могли прикрити можливий контрнаступ», — каже він.
На думку патрульного, війну здатні зупинити дві обставини: ефективна дипломатія та військова сила.
«У ворога значно більша перевага в людях, у чисельності особового складу, у техніці. На кожного українського піхотинця приходиться 5-6 російських. Нам треба озброєння, нам треба вмотивовані люди», — вважає він.
На це питання Михайло висловив таку свою думку: «Відповім філософськи. Війна завжди починається тоді, коли слова вже втрачають силу. А завершується вона, коли або зброя змушує замовкнути агресора, або знову починає говорити мудрість. Тож, мабуть, війна завершиться тоді, коли українська міць навчить світ не боятися зла — а дипломатія, спираючись на цю міць, зуміє змусити зло поступитися. Меч і слово. Вони мають йти разом. Один — щоб боронити. Друге — щоб будувати. Ворог наш совісті не має, слів не чує».
На початку липня Президент України Володимир Зеленський присвоїв Михайлу Кравчуку «Койоту» найвище звання — Герой України з врученням ордена «Золота Зірка». Взимку 2025 «Койот» знищив чотирьох росіян у ближньому бою, коли ті намагались прорватися до піхотних позицій, керував контратакою, під час якої було взято в полон чотирьох окупантів, провів десятки розвідвиходів під постійною загрозою бути виявленим, відбив щонайменше десять ворожих штурмів, тридцять шість діб утримував ключову позицію в напівзруйнованій багатоповерхівці Торецька — без води, у мороз -20°С.
Загалом у Нацполіції кажуть, що наразі з фронту після важких поранень повертаються захисники та захисниці, які не втрачають сили духу та готовності служити далі. Для них в тому числі поліція Києва відкриває нові можливості — служба на різних посадах у лавах правоохоронців.
«Міністерством внутрішніх справ розроблені відповідні зміни до нормативно-правових документів і відтепер дозволяють ветеранам повернутися до роботи. Для кожного окремого співробітника, який виявив бажання продовжити служити нашій державі — ми шукаємо можливість і знаходимо її», — заявив днями очільник поліції столиці Дмитро Шумейко.
Раніше повідомлялось про те, що експерт назвав неочікувану причину та ймовірну дату закінчення війни.
Як зміниться фронт за 50 днів Трампа: над якими містами нависла путінська загроза
Зеленський повідомив останні новини з фронту: що відбувається біля ключових міст
За 289 км від Києва: що розповіли мешканці прикордоння, які бачать Росію з вікна
