Національна комісія з реабілітації 29 квітня 2025 року визнала невинним командира чоти Українських січових стрільців та військовика Української галицької армії Юліана Гоїва, який є уродженцем Снятина на Івано-Франківщині. Військового розстріляли у 1937 році в Харкові через сфальсифіковану справу. «Суспільне» розповідає, що це перший січовий стрілець з Івано-Франківської області та один з небагатьох в Україні, кого реабілітували за часів незалежності.
Над процесом реабілітації Юліана Гоїва восени 2024 року почав працювати історик і дослідник родини Гоївих Андрій Бойда. «З одного боку, ти людину вже не повернеш фізично. Це зрозуміло. Але тут така моральна справедливість. Ти доводиш, що людину дійсно незаконно позбавили життя, що вона була чиста, невинна, і зі спокійною душею розумієш, що виконав ту місію, яку не встигли зробити ні рідня, ні, наприклад, дружина, ні ще хтось», – сказав у коментарі «Суспільному» Андрій Бойда.
Він зазначив, що досягти результату вдалося через сім місяців. Історик називає унікальним таке рішення Національної комісії з реабілітації
«Через два дні після Юліанового дня народження, 29 квітня 2025 року, дзвонить мені телефон. Якраз один зі співробітників Українського інституту нацпам'яті: "Андрію Васильовичу, хочу вам повідомити, що Юліан Іванович Гоїв реабілітований". 110 річниця Маківки, в той же день. Унікальність полягає в тому, що людина реабілітована не за СРСР, а за незалежної України. І, ймовірно, за останні 25 років – це перший січовий стрілець, який реабілітований посмертно саме українською державою. Напевно, ще й перший, кого реабілітувала Національна комісія», – сказав Андрій Бойда.
Зазначимо, що Юліан Гоїв народився 27 квітня 1894 року у Снятині у заможній сім’ї. Його родина спілкувалася з письменниками Василем Стефаником і Марком Черемшиною, художником Василем Касіяном. Юліан Гоїв здобув освіту у реальній цісарсько-королівській школі у Снятині, знав французьку, латину, англійську та італійську. Після школи він вступив до технічного університету у чеському місті Брно, де провчився два роки. Коли 1914 року почалася Перша світова війна, то Юліан Гоїв добровільно пішов до війська.
«Наскільки я знаю, він був одним з перших добровольців зі Снятина саме в легіоні Українських січових стрільців, бо за віком у регулярну армію його б не взяли. Тато його виховував у тому дусі, що поляк, москаль і навіть той же австріяк – це все окупанти української землі: "Треба взяти в австріяка зброю, а вже коли станемо міцнішими, то можна й австріяка бити". І легіон січових стрільців був зародком української армії», – розповів історик Андрій Бойда.
Юліан Гоїв отримав поранення у грудні 1914 року. Він лікувався у Мукачеві, пройшов там австрійські лейтенантські курси та отримав січовий чин хорунжого. У 1915 році Гоїв брав участь у боях на Маківці. За словами Андрія Бойди, росіяни захопили військового в полон, коли той намагався врятувати пораненого побратима. Гоїв до листопада 1917 року перебував у полоні у селі Чорний Яр на півночі Астраханської області Росії. Там він зустрівся з іншими елітними українськими військовиками. Наприклад, з Євгеном Коновальцем.
Після полону Гоїв повернувся до війська. З 1924 року й до арешту 1937 року він жив у Харкові й обіймав військові посади. Був одружений з хірургинею Оленою Рибалко зі Слов'янська. Гоїва заарештували у вересні 1937 року за статтями про «контрреволюційну діяльність» та «зраду батьківщині».
«Обшук у квартирі не проводився. Його допитували до листопада 1937 року. І, звичайно, багато що в тих протоколах – правда, але велика частина – повна вигадка, тому що потім проводили очні ставки з його командиром, побратимами, ще якимись людьми. Майже все він заперечив. Тобто було зрозуміло, що справа сфальсифікована "з нуля". 10 грудня 1937 року Юліана засудили до розстрілу з конфіскацією майна. У той самий день його вбили», – говорить дослідник Андрій Бойда.
Родич Юліана Гоїва Олександр Отава розповів, що після розстрілу мундир військового повернули його дружині. Місце поховання військового є невідомим.
