Куди треба бити, щоб російські дрони ставали безпорадними? Як робота українських фахівців РЕБ впливає на сучасне поле бою і чому вона здається непомітною? Що відбувається з російським FPV-дроном, коли українські ребівці перешкоджають йому виконати польотне завдання? На ці та безліч інших запитань дає відповіді у щирому інтерв’ю командир окремої роти РЕБ 54-ї ОМБР, лейтенант на позивний «Фін».
Ця розмова, яка відбулася на Донеччині в зоні виконання бойових завдань, дає читачу безліч деталей, які пояснюють, чому бойові дії в сучасній війні відбуваються саме так, а не інакше. У ній винесені за дужки лише технічні подробиці, невідомі російським окупантам, які їм і не слід знати.
«Фін», розкажіть, будь ласка, все з самого початку: як і чому ви обрали для себе напрямок РЕБ?
Якщо коротко: тому що такі технології, як радіоелектронна боротьба і розвідка (РЕБ/РЕР) – це частина війська 21-го століття. Саме в такому війську я хочу служити!
... Я починав службу в одній з механізованих бригад, воював під Часовим Яром. Пізніше, вже під Покровськом, ми з побратимами починали використовувати системи РЕБ для виконання завдань. Так, в бойових умовах, і почалася моя підготовка до нового фаху. Враховуючи моє бажання розвиватися в цьому напрямку, мене перевели в 54 ОМБр в окрему роту РЕБ, яка тоді формувалася. Було це 9 місяців тому.
Чи сприяли вам з фаховою підготовкою?
Так! Саме з неї й починалася моя служба в новому підрозділі. Мене направили на відповідні курси в один із військових навчальних закладів. Але я й раніше цілеспрямовано готувався до того, що працюватиму в сфері РЕБ.
Давайте зробимо маленьку ремарку: чим ви займалися раніше, в цивільному житті? І чи допомагає вам у службі ваш цивільний фах?
Я отримав вищу економічну освіту – давно, ще в радянські часи. Так, ми не вивчали дуже глибоко тих технічних дисциплін, які зараз мій підрозділ застосовує у бойовій роботі. Але головне, що дали мені мої викладачі-економісти – це вміння починати розв’язання проблеми з самого початку, вміння знаходити нові можливості та засоби для досягнення поставлених цілей. Власне, на фахову підготовку я вже прийшов з певною базою знань та навичок.
Давайте поговоримо про підрозділ, в якому ви служите. Що вам тут сподобалося, а що – не дуже? І що ви зараз, як командир роти РЕБ, намагаєтеся змінити або відмінити?
По-перше, ми одразу взялися приводити нашу роту в певний структурований вигляд: розподілили особовий склад по взводах і визначили, хто саме працює над виявленням ворожих засобів, а хто займається їхнім подавленням.
Тобто ви почали зі спеціалізації?
Так і є. Крім того, ми, як окремий підрозділ, маємо бути впізнаваними. Тому розробили свій шеврон та прапор, створили свою онлайн-сторінку. І виконуючи бойові завдання, ми паралельно дбаємо про те, щоб про наш підрозділ знали.
Я скажу так: сьогодні наш підрозділ вже працює дуже добре. Але для того, щоб він працював не гірше, і навіть краще завтра, ми маємо змінюватися. Зокрема, шукати і розробляти нові тактики застосування засобів РЕБ/РЕР.
Які зміни для цього ви ініціюєте? Чи йдеться, можливо, про якісь зміни в штаті підрозділу?
Наша окрема рота має можливість стати ротно-тактичною групою або розширитися до батальйону. Для того, щоб краще планувати нашу роботу, а отже й більш активно подавляти ворожі БпЛА і протидіяти ворожим засобам РЕБ/РЕР.
Чи можемо показати вашу ефективність у певному статистичному вимірі?
Ну ось дивіться: ми підраховуємо кількість подавлених БпЛА ворога (лише ті, які «відеопідтверджені») , і окремо – кількість безпілотників, яким ми змогли перервати польотне завдання. Тобто ворог запустив їх для розвідки певних наших ділянок чи ураження цілей, і ми не дали противнику ці завдання виконати. За 9 місяців роботи маємо більше 5 тисяч подавлених дронів і понад дві тисячі з перерваним польотним завданням.
Які ваші плани щодо збільшення ефективності? Ці показники хочете наростити в півтора рази, вдвічі – наскільки?
Ми намагаємося подавляти стільки ворожих БпЛА, скільки виявляємо. Я не можу чітко сказати, скільки це буде в зоні нашої відповідальності: 40, 50, 100 на день... Ось скільки їх буде летіти до нас – стільки й має бути подавлено.
Як протидіяти ворожим БпЛА комплексно: і тим, які на радіосигналі, й тим, які на оптоволокні?
Ми міркуємо над цим. По-перше, потрібно, щоб переносні радіолокаційні станції (РЛС), які виявляють БпЛА, працювали з нами пліч-о-пліч. Це дає можливість виявлення дронів на оптоволокні, та їхнього подальшого знищення.
Зараз, поки власних мобільних РЛС потрібного типу ми не маємо – співпрацюємо з суміжниками, які їх використовують.
Власне, рішення вже є. Треба тільки їх випробовувати, напрацьовувати досвід і виробляти стратегію.
Про російське «оптоволокно» детальніше: як йому протидіяти?
По-перше, ділити зону нашої відповідальності на сектори, і шукати та виявляти оптоволоконні дрони по секторах. Розраховувати, де вони можуть бути. А далі? Один зі способів знищення такого дрона – інший дрон. Наприклад ми вирахували, що «оптоволокно» з високою ймовірністю застосують у певному секторі. Тож в цьому секторі повинен патрулювати наш FPV з сіткометом та чекати на свою «жертву». А також там мають працювати наші мобільні групи: виявили російський дрон на оптоволокні – знищили помповими рушницями, вогнепальною чи іншою зенітною зброєю. Також можна фізично перерізати оптоволокно. Але для цього слід розуміти, де на землі пролягає «оптика» виявленого дрона.
Чи бувають у вас випадки захоплення ворожих дронів?
Так. Наприклад ми розуміємо, де російський дрон після подавлення здійснив посадку. Ми з’ясовуємо, що він не вибухнув. Вирушає наша група, яка проводить розмінування і в подальшому ми проводимо дослідження таких БПЛА
«Фіне», як еволюціонує ворог? Що ви бачите в цьому напрямку, якою інформацією про це ділитеся з підрозділами вашої бригади, з іншими, суміжними бригадами?
Ми постійно ведемо такі дослідження і викладаємо їхні результати в спеціальну закриту групу. Для того, щоб підрозділи знали і враховували, що змінюється у противника, які в нього актуальні частоти, які антени росіяни використовують... Тому в нас є додаткова важлива функція: отримані знання дають нам змогу допомагати українським виробникам випробовувати їхні дрони в реальних умовах протидії РЕБ.
Але тут є інша сторона медалі: ворог також нас досліджує. І він дуже швидко вчиться у нас. Ми виробляємо якісь нові засоби або стратегію їхнього застосування. Окупанти намагаються або знівелювати або перейняти це.
Але й ми не стоїмо на місці: намагаємося бути на крок попереду противника. Так і працюємо... Триває нормальна військова аналітична робота, що з нашого боку, що з їхнього. Але маю визнати, що ми можемо отримати їхні методички швидше, ніж вони – наші.
Наведіть приклад, як саме противник модернізує свої засоби.
Ось візьмемо спеціалізованого «розвідника» Zala: вона раніше наводила саме ударний дрон «Ланцет», а тепер може наводити й «шахеди». Це така дуже неприємна річ: «шахед» раніше йшов сам по собі, А зараз він може коригуватися, бо йому «підсвічує ціль» розвідувальний дрон.
Інший напрям: певні російські БпЛА мали раніше 4 антени, потім 8. А зараз їх – 16!
Цей блок антен ставиться згори на дрон і дає йому супутникову навігацію. Тобто вони також намагаються зробити щось нове.
Ви також використовуєте трофейні російські зразки обладнання. Берете з них якісь компоненти, дивитеся в мікросхеми... Тож можете робити висновок, наскільки росіяни залежні від поставок інших держав.
Є компоненти з інших країн. Наприклад, оптичні системи дронів. Але у переважній більшості – все китайське. Та й у нас так само. Китайські компоненти отримуємо і ми, і вони.
Тут варто зачепити питання забезпечення роти РЕБ 54 ОМБр. Як вас забезпечують?
По-перше, низку засобів нам дає держава. Плюс ми звертаємось до волонтерів. І третє: ми проводимо самі збори для поповнення або закупівлі того, чого нам бракує. Якщо держава чогось не може забезпечити – то або власний збір, або волонтери.
Про роль жінок у війську. У вашій роті чим займаються (або можуть займатися) жінки-військовослужбовиці?
Ми плануємо зробити жіночий екіпаж, який буде займатися виявленням російських БПЛА: така мобільна група, яка виїжджатиме та моніторитиме певні точки. Чому саме жіночий? Тому що, принаймні з мого досвіду, жінки є більш сумлінними. І вони можуть більше часу зосереджуватися на конкретній задачі та контролювати ситуацію.
Це буде пілотний проєкт. Адже в українському війську чимало жінок. На них звертають замало уваги. Але вони мотивовані, вони хочуть і можуть працювати.
Які новації плануєте запровадити?
Постає питання, як ворожі засоби РЕБ/РЕР подавляти. Ми даємо інформацію про ці виявлені засоби підрозділам безпілотних систем (БпС), які є в батальйонах бригади. Адже ці ворожі засоби можуть і їх подавляти. Крім того, наші БпС можуть завдавати по ворожим РЕБ вогневе ураження.
Але я вважаю, що наш підрозділ повинен наносити превентивні удари! Для цього нам потрібен екіпаж (екіпажі) БпЛА у складі нашої роти. Ми ж бачимо, коли і звідки російські екіпажі вилітають, де знаходяться їхні засоби РЕБ.
І цілком логічно – мати змогу швидко вдарити туди, не звертаючись ні до БпС, ні до кого іншого. Самі знайшли – самі знищили.
Який ефект це матиме? Маємо розуміти, що в сучасній війні РЕБ – це щит, а дрон – меч. Знищимо РЕБ – росіяни не зможуть впливати на наші БпЛА. Спалимо ретранслятори – позбавимо їхні дрони можливості дотягуватися до наших підрозділів. І це очевидно: в нас не вийде ефективного бою, якщо щит – в однієї людини, а меч – в іншої.
Для цього треба змінювати структуру підрозділу. Або вводити до штату екіпажі, відділення чи навіть взвод ударних БпЛА, або взагалі розгортати підрозділ до ротної тактичної групи чи батальйону. Тоді наші екіпажі працюватимуть суто у взаємодії з підрозділом РЕБ, який буде допомагати їм знаходити ворога і завдавати удари.
На скільки підрозділів, на скільки бійців та бійчинь впливає ваша робота, загально кажучи?
Тут все виглядає трохи парадоксально. Якщо по підрозділах нічого не прилітає – нашої роботи не видно. Якщо щось пробилося та прилетіло – підрозділу може здатися, що ми не працюємо. Ми помітні хіба тоді, коли попереджаємо про плани ворога, про атаку, і цим самим допомагаємо підрозділу переміститися і вийти з-під удару. Всі знають, що в бригаді є механізовані підрозділи, є танковий кулак, є артилерійський дивізіон, ППО, БпС та інші компоненти. Рота РЕБ, як мені іноді здається, якась «невидима».
Але РЕБ – важлива складова спроможностей бригади. Уявіть лише один приклад: російський дрон вилітає на завдання, і під час атаки ми його давимо так, що в процесі польоту було відмічено перемикання частоти передачі відео сигналів на наземний пульт управління в процесі здійснення польоту до 32 каналів. І зрештою, крок за кроком, ми задавлюємо та нейтралізуємо його. Ворог не досягнув цілі, наші озброєння не уражені, наші воїни не постраждали.
Євген Солонина, Олег Калашніков,
1 Центр інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ
