Кожна дівчина намагається сплести з квітів та трав найкрасивіший вінок. За легендою, у ніч на Івана Купала рослини стають чудодійними.
Один з атрибутів свята — яскраве багаття. Вважалось, що воно оберігає від усього злого. Також зі святом пов'язане цікаве повір'я про квітку попапороті. Вважалось, що вона квітне лише раз на рік. На пошуки міфічної квітки вирушали хлопці. За легендами, той, хто її знайде, отримує дар ясновидця. Крім того, ця квітка символізує щастя, багатство та удачу.
Свято Івана Купала надзвичайно гарне та цікаве своїми обрядами. З ним пов'язано чимало прикмет. Наприклад, якщо людина потрапить на Івана Купала під дощ, буде щасливою та матиме шалений успіх. А от підіймати з землі гроші у цей день не варто, як і позичати, бо удача може несподівано відвернутися.
Сьогодні наша тема — втілення краси свята Івана Купала в українській порцеляні. Можливо, і у вас вдома є статуетка, натхненна народними купальськими обрядами?
У інтерв'ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи вітчизняних митців-фарфористів, натхненні поетикою свята Івана Купала.
— На свято Івана Купала дівчата плели віночки та пускали їх на воду, щоб поворожити на майбутню долю, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - У вінку кожна квітка має символічне значення. Мак — символ квітучої молодості, ромашка — вірності, волошка — ніжності, барвінок — вічного кохання. А калина символізує дівочу красу та чарівність. Кожна дівчина сповнена мрій про щасливе подружнє життя і надій на вічне кохання. Віночок — оберіг від недоброзичливого ока, кожна квітка та травинка у ньому наділені магічною силою.
— Минають століття, змінюються покоління, але дівочий вінок не втрачає своєї чарівності. У чому секрет?
— Вічні цінності є вічні цінності. Українські фарфористи створили чимало робіт, натхненних святом Івана Купала. Милуючись статуетками, ми ніби чуємо шелест лугових трав на вітрі та тихий плескіт води, відчуваємо аромат польових квітів і тепло родинного вогнища. Ось статуетка митця Євгена Санька «Купальський вінок», створена на Баранівському фарфоровому заводі у 1957 році. Дівчина зображена у момент втілення чарівного обряду. Вбрана у вишиванку, вона злегка схилилася над водяною гладдю, й готова пустити свій вінок у подорож. На її обличчі — цікавість. Що віщує їй доля? Чи буде вона до неї доброю?
— Раритетна статуетка справляє враження живої картини. А от ще один варіант її розпису. Кожний із варіантів цікаво розглядати у деталях та милуватися ним нескінченно. Як витончено передана краса барвистої літньої природи та вбрання дівчини.
— Одна з них — «Купальський віночок» Валентини Трегубової (фото у заголовку). Вона створена на Коростенському фарфоровому заводі у 1963 році й нині зберігається у Національному музеї декоративного мистецтва України. Це справжній поетичний етюд про очікування, сповнене надій, віру у те, що мрія здійсниться. Також існує варіант цієї статуетки у майоліці.
Дуже гарна й скульптурна композиція Володимира Білоуса «На Івана Купала», у якій неначе оживає момент купальської обрядовості. У кожний вінок, відпущений вплав, вкладені надія та віра в кохання. На фото один з варіантів розпису. Ця чудова статуетка — поетичне втілення легенди про ніч на Івана Купала, коли дівоче серце сповнене благоговійного очікування дива.
Робота створена на Полтавському фарфоровому заводі у 1992 році. Володимир Білоус — один із провідних скульпторів Полтавського фарфорового заводу, заслужений художник України. Він створив знакові декоративні композиції «Пісня», «Журавка», «Псел та Ворскла», «Віночок»… Останні роки життя Володимир Білоус присвятив викладацькій роботі на кафедрі архітектури Полтавського технічного університету.
— Чи створювались декоративні тарілки на тему свята Івана Купала?
— На декоративному блюді Валентини Радіонової «Свято Івана Купала» оживає обряд у поетиці фаянсу. В центрі композиції — дві дівчини. Їхні постаті ніби силуети зі старовинної ілюстрації — легкі та витончені. Позаду — синє плесо озера. Вгорі ластівка, мов стріла-оберіг, що несе бажання й таємні надії. Край блюда уквітчаний. Кожна деталь розпису сповнена мелодії купальської ночі.
— А чи є сучасні роботи на цю тему?
— Кілька років тому підприємство «Alis K» під керівництвом Сергія Воронова розпочало реконструкцію народних обрядів у порцеляні. Була створена багатофігурна інсталяція українського весілля, що дарує можливість зануритися в яскравий світ традицій. Також є і композиція, присвячена святу Івана Купала. Кожна деталь у роботі не випадкова. Скульптор Віктор Максимець відтворив радість свята в артмініатюрі «Ой на Купала вогонь горить». Існує кілька варіантів її розпису. Свято Івана Купала красиве та поетичне.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла про галерею неймовірних образів вишивальниць, які створили українські фарфористи.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: В. Трегубова. «Купальський віночок». Коростенський фарфоровий завод. 1963. Національний музей декоративного мистецтва України
