У Музеї історії міста Києва стартував виставковий проєкт «Серце нАЗОВні. Квітуча Незламність», який вшановує українських жінок, що втратили рідних на війні, але продовжують нести пам’ять про їхню мужність і самопожертву. Відкриття зафіксував фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.
Цей мультижанровий проєкт об’єднав у музейному просторі фотопортрети жінок у традиційних строях та історії полеглих українських воїнів. Світлини демонструють внутрішню силу матерів і дружин, які пережили особисті трагедії, але не втратили гідності, а історії Героїв нагадують про ціну свободи та незалежності.
Проєкт створено як візуальну та емоційну платформу для формування національної пам’яті. Через призму жіночих доль, переплетених із трагічними воєнними втратами, виставка розповідає про звичайних українців, які колись мріяли, будували плани, були опорою для своїх близьких, але пішли на війну і віддали життя за країну. Квітучі образи жінок, представлені у світлинах, символізують незламну жіночу силу і водночас — крихкість зламаного майбутнього. Ці історії — не лише про втрату, а й про глибоку любов, стійкість і здатність бути джерелом надії попри біль.
Усього у виставці представлено 20 історій жінок, об’єднаних спільною втратою — загибеллю рідних. І саме вони стали голосом пам’яті та нескореності, які нині звучать на всю країну.
Музей історії міста Києва підтримав проєкт, підкреслюючи важливість таких ініціатив для суспільства. На думку організаторів, «Серце нАЗОВні. Квітуча Незламність» не лише віддає шану загиблим, а й допомагає людям краще усвідомити війну як частину колективного досвіду.
Виставка розміщена на першому поверсі Музейно-виставкового центру на вулиці Богдана Хмельницького, 7. Побачити її можна з середи по неділю з 12:00 до 19:00. Вартість квитків — 80 грн (повний) та 40 грн (пільговий).
Також у столиці, в просторі Національного центру «Український Дім», відкрилася ще одна виставка — «Мистецтво після 2000-го. Глосарій», що досліджує трансформації українського мистецтва в XXI столітті. У проєкті беруть участь понад 70 митців і мисткинь, зокрема Дана Кавеліна, Стас Волязловський, Катерина Лисовенко, Даніїл Ревковський. Виставка вибудувана як поетичний словник понять, сформований на перетині художніх практик і філософських концепцій — зокрема ідей Ґі Дебора та Поля Вірільо. Куратори пропонують глядачам подорож через мистецькі терміни, які стають засобом інтерпретації соціальних змін.
