Тилові посади в Сухопутних військах ЗСУ мають ефективно забезпечувати армію ресурсами, а не збирати у себе тих, хто хочу ухилитися від відповідальності за корупцію. Таку заяву в Сухопутних військах зробили після новини про мобілізацію заступниці прокурора Запорізької області Наталі Максименко, яка фігурує у відкритій справі про хабарництво.
«Сухопутні війська Збройних Сил України є основою обороноздатності країни, і кожна посада, включно з тиловими, відіграє критично важливу роль у забезпеченні бойової готовності та підтримці фронту. Тилові посади, такі як логістика, фінансово-економічна служба, медичне забезпечення чи забезпечення адміністративних функцій, призначені для ефективного забезпечення армії ресурсами, а не для створення «прихистку» для осіб, які намагаються уникнути відповідальності за корупційні оборудки, хабарництво та інші зловживання», – заявили в Сухопутних військах.
Там додали, що через спроби фігурантів корупційних справ використати тилові посади для уникнення відповідальності, командування Сухопутних військ посилило контроль за призовом та призначенням у тилу. Зокрема, наказ командира військової частини від 09 травня 2025 року про призов Максименко бухгалтером скасували. Причиною такого скасування стало порушення порядку мобілізації, затвердженого урядом від 16 травня 2024 року №560.
«Це підтверджує, що будь-які спроби використати тилові посади як лазівку для ухилення від відповідальності будуть рішуче припинені. Наголошуємо: кожна посада, навіть у тилу, вимагає високої відповідальності, професіоналізму та відданості справі захисту України. Тилові підрозділи не будуть «безпечною гаванню» для тих, хто прагне уникнути справедливого покарання. Сухопутні війська залишаються відданими принципам прозорості, законності та справедливості у всіх аспектах своєї діяльності», – додали в Сухопутних військах ЗСУ.
Нагадаємо, минулого року НАБУ та САП спіймали задокументували передачу Максименко 40 тисяч доларів хабаря. За версією слідства, вона вимагала кошти за зміну підслідності кримінальної справи, зняття арешту з майна та гарантію уникнення відповідальності для однієї з осіб у межах розслідування. Максименко оголосили підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу (одержання хабаря в особливо великих розмірах) та взяли під варту. Але та вийшла під заставу. А вже 9 травня 2025 року, тобто за 10 днів до засідання Вищого антикорупційного суду у її справі, Максименко була мобілізована до ЗСУ.
Раніше схожий випадок мав місце з колишнім очільником Державної фіскальної служби Романом Насіровим. Його мобілізація збіглася з завершенням судового процесу, коли вже мали оголосити вирок. У квітні командир бригади визнав цю мобілізацію незаконною й скасував відповідний наказ. За цим фактом розпочали внутрішнє розслідування у військовій службі правопорядку.
Насірову подовжили запобіжний захід — він мав здавати документи, носити електронний браслет і з’являтися до суду. Згодом, 24 квітня, суд змінив запобіжний захід на тримання під вартою і встановив нову суму застави — 40 мільйонів гривень. 9 травня ці кошти були внесені, і Насіров вийшов з-під варти.
Цей випадок, як писало ZN.UA, знову вказав на системну проблему в нашому законодавстві. Його справа, судовий розгляд якої дійшов майже до фінішної прямої, могла бути зупинена на невизначений час. І Насіров не перший і не останній високопосадовець, який міг скористатися правовими прогалинами для уникнення відповідальності. Докладніше читайте у статті Павла Демчука «Як закрити лазівки для обвинувачених у топкорупції».
