Видання «Українська правда» назвало імена топпосадовців, які ініціювали фактичну ліквідацію антикорупційних інституцій в країні. Про це стало відомо зі статті «Як і ким реалізовувалась спецоперація по знищенню незалежності НАБУ і САП?»
Журналісти УП вказують на ймовірну причетність до спецоперації зі знищення незалежності НАБУ та САП керівника Офісу президента Андрія Єрмака, генерального прокурора Руслана Кравченка та його неформального радника, що має підозру від НАБУ й САП, Дмитра Борзих.
У статті йдеться, що призначення Руслана Кравченка на посаду генпрокурора, якого не обирали більше як вісім місяців, напряму збіглося в часі з моментом, коли колишній віцепрем’єр-міністр і міністр національної єдності Олексій Чернишов «уже перебував за кордоном і не збирався повертатися».
«Чернишов – це ключова фігура, яку Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці травня вже обшукували у справі про масштабну корупцію. Тоді в Офісі президента вже здогадувалися про майбутнє вручення підозри», – повідомили співрозмовники медіа.
На початках Офіс президента обговорив з Кравченком способи знищення незалежності антикорупційної системи.
Ключовим продюсером цього «проєкту», як і всіх інших чутливих рішень, виступив глава ОП Андрій Єрмак, кажуть журналісти.
За інформацією кількох співрозмовників УП серед правоохоронців, на тій зустрічі Кравченко запевнив керівництво держави, що він «потягне» цю задачу.
«У день (17 червня, – ред.), коли відбувалося голосування за призначення Кравченка генеральним прокурором, у правоохоронних колах активно циркулювала інформація: одним із перших його завдань стане "порятунок" Олексія Чернишова через передачу справи з НАБУ до контрольованого Офісом президента органу», – ідеться в статті.
Кілька співрозмовників УП в силовому блоці звернули увагу на те, що після вбивства в Іспанії ексзаступника глави адміністрації Януковича Андрія Портнова, який мав вплив на судову гілку влади навіть за часів Петра Порошенка та Володимира Зеленського, політична верхівка країни зазнала кризи.
Деякі джерела видання стверджують, що на зміну Портнову в політичному житті України одночасно з Кравченком з’явився юрист, ексзаступник військового прокурора Анатолія Матіоса Дмитро Борзих.
Як йдеться, Борзих добре знайомий з Кравченком ще з часів спільної служби у військовій прокуратурі.
Після звільнення з прокуратури він перейшов у приватну практику, заснував адвокатське об’єднання, яке спеціалізувалося на резонансних справах, зокрема пов’язаних із правоохоронцями, чиновниками й судовою системою.
За словами співрозмовників УП, Руслан Кравченко після призначення генпрокурором розглядав Борзих як кандидата на одну з керівних посад у своїй команді.
Однак реалізації цього плану завадила підозра Борзих, оголошена у квітні 2025 року в межах справи про незаконний доступ до закритої частини судового реєстру.
За версією НАБУ і САП, Борзих і його колеги за допомогою спеціального скрипта системно отримували інформацію про грифовані рішення судів, зокрема обшуки, ще до того, як вони ставали доступними для сторін.
Попри це, за даними джерел, Борзих залишився неформальним радником генерального прокурора. Він не має жодного офіційного статусу, однак продовжує комунікацію з частиною прокурорського середовища, бере участь у неофіційних обговореннях. Саме Борзих називають можливим консультантом у роботі над законопроєктом № 12414.
"«Дуже гарно виписаний закон. Це могла писати тільки людина, яка дуже глибоко з системи», – каже впливове джерело «Української правди» в цій самій системі.
Руслан Кравченко у відповіді на запит журналістів УП підтвердив, що знайомий із Дмитром Борзих. Кравченко пригадав, що Борзих обіймав посаду заступника Головного військового прокурора в той період, коли майбутній генпрокурор проходив службу в органах прокуратури.
Кравченко заперечив, що спілкується з Дмитром Борзих, а також додав, що адвокат «ніколи не розглядався на посаду заступника генерального прокурора, незалежно від його особистих обставин».
