Розділ на Львівщині, окрім багатої архітектури, зберіг також памʼять і спадщину різних націй, що тут проживали у минулі століття. Свого часу єврейська спільнота Роздолу переважала усі інші християнські громади містечка разом взяті. Звідси походить рід підприємця і засновника Facebook Марка Цукерберга. Однак Друга світова повністю змінила демографічний склад не лише Роздолу, але й всіх населених пунктів Галичини. Про історію Роздолу та його довколишніх міст і сіл розповіли під час Тижня єврейської культурної спадщини Львівщини.
Краєзнавець Іван Щурко розповів, що стрімке зростання єврейської громади Роздолу почалося після 1628 року: «Тоді євреї офіційно отримали дозвіл поселятися в північно-західній частині містечка. Там донині збереглися синагога і цвинтар. Євреї були орендарями й управителями двору, займалися торгівлею, ремеслами».
Місцевий історик Тарас Шаран зазначив, що дідичі Роздолу Жевуські розвивали містечко економічно. Саме вони дозволили селитися євреям в центрі і дали їм привілей. У грамоті Міхала Жевуського 1753 року зазначалося: «бажаючи бачити моє місто Розділ в найкращому порядку та з великим населенням, дарую євреям, які взялися за будівництво камʼяних мурованих крамниць, свободу на 10 років, щоб вони не сплачували жодного чиншу з цих крамниць до моєї казни. А коли мине 10 років, вони повинні будуть щорічно давати чиншу по 8 зл.».
Тоді ж на ринковій площі три будинки належали євреям. Це була школа-хедер і дві житлові камʼяниці із закладами торгівлі. Станом на 1880 рік євреї становили 54% населення Роздолу.
Першим рабином Роздолу у XVII столітті став Моше Ашкеназі. Спочатку у містечку була дерев’яна синагога, але вона згоріла на початку XX ст. Тоді у 1927 році вимурували нову велику синагогу, неподалік єврейського кладовища.
Як розповідають місцеві мешканці, зверху вона мала деревʼяний купол, який звалила негода. Радянська влада влаштувала у синагозі спортзал та шкільну бібліотеку. Коли школа переїхала в нове приміщення, божниця почала пустувати і занепадати. Зараз вона в аварійному стані, перебуває на балансі громади без статусу памʼятки.
Журналіст, історичний дослідник Максим Бутченко розповів, що в архівах вдалося виявити частину Тори – сувій Естер – рукопис і футляр 1806 року. Його виконали майстри біля Львова на замовлення роздільських євреїв. Одним із власником сувою був рабин Єфраїм Фішель. Зараз цей артефакт зберігається у приватній колекції.
Про єврейський цвинтар Роздолу перші свідчення датуються другою половиною XVIII ст. Його облаштували за міськими оборонними валами. Мацеви мають різноманітні багаті художні оздоби, бо місцевий пісковик мʼякий і давав можливість різьбярам сповна проявити талант.
«Там є різноманітні речі. Птахів, зазвичай голубів, зображали на могилах жінок. Глечик з водою – на чоловічих надгробках. Олень – це ознака грації, там похована жінка. Окрім зображень, багато символічності містять й написи. Це такі мінікниги про тих людей», – зазначає Максим Бутченко.
На роздільському кладовищі вдалося віднайти мацеву родини Когенів – нащадків первосвященника Аарона. Лише цей рід мав право зображати на мацевах символ рук, складених у жесті священного благословення.
У 1950-х роках радянська влада хотіла через цвинтар прокласти дорогу, тому частину надгробків зруйнувала. Зараз там видніються поодинокі різьблені плити. Над могилами 5 рабинів збудували новий огель (аналог каплиці).
У Роздолі проживало п’ять поколінь родини Айхенштайнів, з якої походив й жидачівський цадик. А найвідомішим вихідцем з Роздолу є Марк Цукерберг, прапрадід якого емігрував з містечка до США. Дослідниця Оксана Лобко зʼясувала, що його родина жила на сучасній вулиці Галицькій у Роздолі. Будинок не зберігся, але на цьому місці встановлений борд з відомою на сьогодні інформацією про цю сімʼю.
«Найдавніші члени цього роду, Сендер Цукерберг та його дружина Рухель Ґрюнштейн, поховані на єврейському кладовищі у Роздолі. Айзек Цукерберг емігрував до США наприкінці XIX століття, і саме ця лінія родини згодом подарувала світу засновника соціальної мережі», – зазначає Оксана Лобко.
«Марк Цукерберг має коріння в Роздолі, і це відкриває нові можливості для розвитку світського туризму. Ми плануємо сформувати сентиментальний туристичний маршрут місцями єврейської пам’яті Розділля. До нього увійдуть Ходорів, Миколаїв, Жидачів, Київець, Берездівці, а фінальною точкою стане місто Розділ», – зазначила керівниця проєкту «Палац Розділ» та засновниця ініціативи «Спадщина.UA» Ганна Гаврилів.
У XIX ст. єврейська громада вже була найчисленнішою у Роздолі. Після 1900 року там було понад 2000 євреїв. Нацисти винищили практично всіх роздільських євреїв: частину вивезли в стрийське і ходорівське гетто, частину розстріляні в лісі біля Ходорова.
«У 1942-43 рр євреїв Роздолу знищили в три етапи. На початку вересня 1942 року зібрали 1300 євреїв, здебільшого чоловіків і вантажівками вивезли в Белжець. Через місяць зібрали жінок і дітей. Останній етап у червні 1943 року всіх першу 600-700, їх вивезли на підлісок і розстріляли і закопали на цвинтарі. З 2500 людей у Роздолі вижили лише 15», – розповів Максим Бутченко.
У 1950-і роки один з тих роздільських євреїв, хто вижив, – Вундерліх, повернувся у Розділ і став керівником продмагу. Його дружиною була українка, яка його сховала від нацистів, розповідають краєзнавці.
Цікавою історією єврейської громади можуть поділитися міста Миколаїв і Жидачів, між якими розташований Розділ. Як розповів Іван Щурко, через звичаєве право до середини XIX ст. євреїв у Миколаєві не було – лише у великих селах навколо. Напередодні Другої світової війни там проживало близько 700 євреїв.
«Коли перша родина ортодоксальних євреїв Шоррів приїхала сюди 1870 року, містяни їх виселили на возах через це звичаєве право. Але австрійська влада все-таки дозволила їм поселитися у Миколаєві, і вже станом на 1900 рік на ринковій площі понад 50% забудови і торгівлі контролювали євреї», – каже краєзнавець.
Вілла Шоррів була розташована на площі Ринок. Мойсей Шорр 1884 року народження вчився у Відні, Берліні і Львові. Він відомий орієнталіст – вивчав мови й історію давніх східних цивілізацій. Співпрацював з Лянцкоронськими з Роздолу, які привозили зі Сходу рукописи і артефакти. Працював професором Львівського і Варшавського університетів, рабином Варшавської хоральної синагоги. Будучи депутатом парламенту, зініціював окреме рішення польського сейму про засудження Голодомору в Україні 1933 року. Він загинув не від рук нацистів, а енкаведистів, які знайшовши ті ж східні рукописи, сприйняли його за шпигуна і вислали в Узбекистан.
У Жидачеві першим євреєм був Самсон, королівський податківець, якого скерували в місто 1451 року. Відтоді єврейська громада стала частиною історії міста, формувала його архітектуру і культуру. На старому єврейському кладовищі, найстаріші мацеви з якого датуються XVII ст., відновили два огелі на могилах цадиків. Звідси походять родина хасидського цадика Цві Гірша і Айзека Айхенштайна, які вивчали кабалу.
А у сусідніх з Роздолом Берездівцях, теж колишньому містечку, євреї жили з XV ст. Колись там була цікава деревʼяна синагога з ґонтом на даху і стінах. Донині збережений лише єврейський цвинтар XVIII ст., колишня гуральня і цікавої архітектурної конфігурації магазин, в якому торгували крамом місцеві євреї.
Тиждень єврейської культурної спадщини Львівщини триватиме до 30 травня і познайомить з єврейською історією Дрогобича, Сокаля, Белза, Золочева, Самбора, Добромиля та Стрия. До слова, Львівщина є частиною міжнародного проєкту Jewels Tour, куди входять 7 країн для промоції і збереження єврейської культурної спадщини.
