В Україні банківська таємниця є важливим інструментом для захисту фінансових даних клієнтів / © Associated Press

Питання розкриття банківської таємниці залишається одним з найгостріших для українського бізнесу та звичайних громадян. 27 червня уряд затвердив бюджетну декларацію на 2026-2028 роки, яка містить конкретні плани щодо доступу податкових органів до банківської інформації.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4174-IX, який розширює можливості розкриття банківської таємниці. Згідно з новими змінами до Закону «Про банки і банківську діяльність», нотаріуси тепер отримають додаткові права для отримання банківської інформації про майно безвісти зниклих осіб.

В Україні законодавство захищає банківські дані громадян, тобто діє банківська таємниця. Проте у держави є право втрутитися та дізнатися і про стан рахунку, і про транзакції.

Податковий консультант Михайло Смокович пропонує розібратися у всіх нюансах.

«Для початку розберемо, що таке відкритий банкінг. Якщо у мене є рахунки в „Приватбанку“, є рахунки в „Монобанку“, то я рахунками управляю через мобільний застосунок. Відкритий банкінг дає можливість мені, як користувачу, управляти всіма моїми рахунками з будь-якого застосунку, який це підтримує. В одному мобільному застосунку я зможу управляти всіма своїми рахунками, переглядати виписки, робити платежі, дивитися, які там баланси по всіх моїх рахунках. Наразі це неможливо. Банки не діляться такою інформацією», — сказав він.

Для того, щоб це було можливо від 1 серпня в Україні починають впроваджуватися певні зміни, щоб банки мали можливість відкривати свої дані для інших банків і фінансових установ. Сама банківська інформація залишається в межах управління НБУ, в межах банків і фінансових установ, які перебувають в цій системі.

«Сама банківська інформація залишається в межах управління НБУ, в межах фінансових установ в системі НБУ. Інформація не йде в жодні державні органи, банківська таємниця залишається, її не прибирають», — сказав Смокович.

Проте постає питання про безпеку персональної і конфіденційної інформації про користувача, що можуть бути доступні різним фінустановам через відкритий банкінг.

Будь-який банк або небанківська фінансова установа, що захоче підключитися до загальної системи відкритого банкінгу, говорить Михайло Смокович, має пройти ліцензування в НБУ.

«Банкам це буде зробити простіше, іншим установам — значно складніше. Отже, будь-хто не зможе отримати персональні дані людини, це буде, як і раніше, закрита інформація в банківській системі, передача якої між банками можлива тільки за згоди користувача», — пояснює він.

До того ж, кожен користувач добровільно обирає, чи хоче він, щоб банки обмінювалися інформацією про його рахунки і транзакції в одному застосунку, чи він і надалі користуватиметься різними застосунками банків.

Якщо наразі йдеться не про скасування банківської таємниці як такої, а про розширення доступу державних органів до деяких метаданих, то що саме буде розкрито:

наявність рахунків у фізичних чи юридичних осіб

тип рахунку (поточний, депозитний тощо).

Система «Відкритий банкінг» не буде впроваджена в Україні одразу. Від 1 серпня тільки почнеться її поступове будівництво, що потребує багатьох змін. Михайло Смокович додає, що якісь реальні зміни і покращення для користувачів можна буде побачити не раніше, ніж за кілька місяців.

Такий крок впроваджується в межах євроінтеграції України: інтеграції фінансових систем України і Євросоюзу, адже в ЄС система відкритого банкінгу працює вже давно.

Зі слів першого заступника міністра фінансів Дениса Улютіна законопроєкт про банківську таємницю має суспільне значення і потрібний не для створення реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб на законній підставі.

«Реєстр — це один з елементів приєднання. Не буде реєстру — не буде приєднання. Не буде приєднання — ми будемо продовжувати робити SWIFT-перекази до європейських країни», — пояснив він.

Тож розширення доступу до банківської інформації пояснюється євроінтеграційними зобов’язаннями України. У країнах ЄС уже діє практика, коли контролюючі органи можуть оперативно отримати базову інформацію про рахунки особи, адже це спрощує:

контроль за податковою дисципліною

верифікацію інформації під час фінансових операцій.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса переконаний, що причин для паніки немає. Як він пояснив у коментарі «Новини.LIVE», відкриття банківської таємниці — це одна з вимог на шляху євроінтеграції, і дрібні перекази інтересу для податківців не становитимуть.

«На житті більшості українців це взагалі ніяк не відобразиться. Бо якщо немає чого приховувати — то різниці жодної, чи є позасудовий доступ до банківських рахунків, чи його немає. Це просто норма, яку ми маємо виконати для нашої європейської інтеграції», — зауважив він.

Однак кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко повідомив, що головна проблема — у відсутності адекватної судової системи, яка б захищала українців. З його слів, бази даних можуть опинитись у будь-чиїх руках, і гарантії, що ця інформація не стане предметом шантажу, ніхто не дає.

«Насамперед це відобразиться на житті звичайних українців. Відбудеться зростання корупції, бандитизму», — підкреслив експерт, додавши, що дані про операції за картками можуть передавати стороннім особам, зокрема шахраям.

У Міністерстві фінансів прагнуть до розкриття банківської таємниці для Податкової служби. Відповідна норма містить у Бюджетній декларації на 2026-2028 роки.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман вважає, що за поточного складу парламенту в найближчі роки розкриття банківської таємниці абсолютно неможливо.

«Про це заявив і керівник податкового комітету, і його заступники, і Нацбанк проти. Те, що Мінфін щось хоче, не все здійснюється. Тому за нинішнього складу парламенту повноцінне відкриття банківської таємниці не є можливим», — сказав експерт виданню УНІАН.

«Наразі у Податкової є доступ просто до інформації, які рахунки є у яких суб’єктів господарювання — ФОПів і юридичних осіб. А тепер вони ще будуть знати про наявність рахунків чи скриньок у фізичних осіб. В цьому нема жодної проблеми, вони просто будуть знати, що в когось щось є», — каже економіст.

Водночас Гетман зазначає, що у разі, якщо колись це зміниться, і Податкова отримає повний доступ до банківської таємниці, то, зважаючи на поточний рівень корупції, це матиме вкрай негативні наслідки як для громадян, так і для бізнесу.