Шахед / © t.me/SJTF_Odesa
З початку повномасштабного вторгнення Росія постійно використовує масовані ракетно-дронові атаки як один з елементів своєї стратегії, прагнучи залякати цивільне населення, зруйнувати критичну інфраструктуру та виснажити протиповітряну оборону України. Ці атаки постійно еволюціонували, а тактика, інтенсивність та арсенал застосовуваної зброї змінювалися.
Коли в лютому 2022-го над українськими містами вперше завили сирени, а в небі з’явилися російські ракети, стало зрозуміло: Україні потрібен щит. Потужний, надійний і багатошаровий. І якщо перші дні вторгнення Україна зустрічала з радянською спадщиною, то вже невдовзі почалася велика трансформація — справжнє збирання ППО по крупинках. Однак, навіть цього наразі не достатньо.
Як протистояти агресору, який цілодобово вдосконалює свою зброю — пояснювали TSN.ua військові та експерти.
Перші дні та тижні повномасштабної війни характеризувалися спробою тактики «шоку та несподіванки». Росія завдавала ударів високоточними ракетами по військових об’єктах, аеродромах, пунктах управління та об’єктах критичної інфраструктури по всій Україні, сподіваючись на швидкий крах українського опору. Метою було паралізувати військове командування та логістику. Ворог переважно використовував крилаті ракети морського базування «Калібр», оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер» (балістичні та крилаті ракети), а також авіаційні ракети Х-101, Х-555, Х-22.
Навесні 2022 року в світі почали розуміти: Україні потрібна не просто допомога, а сучасна протиповітряна парасолька. Першими надійшли західні переносні комплекси — Stinger, Piorun, Starstreak. Вони стали страшним сном для російських гелікоптерів і літаків на низьких висотах. Та головне — почалася підготовка до передачі серйозних систем середньої та великої дальності. Але на це потрібен був час: політичні рішення, навчання, логістика.
Після невдач на фронті та відступу з Київщини та Харківщини, з жовтня 2022 року Росія змінила тактику. На початку жовтня 2022 року, після вибуху на Кримському мосту, Росія розпочала скоординовану та безперервну кампанію з цілеспрямованого знищення української енергетичної інфраструктури (електростанції, підстанції, теплові електроцентралі). Метою було занурити Україну в холод і темряву, викликати гуманітарну катастрофу та деморалізувати населення. Це був розрахунок на психологічний та фізичний колапс держави, перетворення її на «failed state».
Саме в цей період з’явилася тактика «хвильових» атак — удари завдавалися кількома хвилями, часто з інтервалами, що дозволяло виснажувати українську ППО та змушувати її витрачати боєприпаси. Росія почала активно використовувати комбіновані атаки ракетами та безпілотниками, запускаючи їх з різних напрямків та використовуючи складні траєкторії для прориву протиповітряної оборони. Активно долучилися іранські ударні безпілотники «Shahed-131/136» (російська назва «Герань-2»), які стали масовим та дешевим засобом для перевантаження ППО. Продовжували застосовуватися «Калібри», Х-101/555, рідше Х-22. У прифронтових регіонах для ударів по наземних цілях широко використовувалися ракети С-300 (переобладнані для «земля-земля»).
Shahed-136 / © MIL.IN.UA
Наслідки енергетичного терору були катастрофічними: широкомасштабні відключення електроенергії (блекаути), проблеми з водопостачанням та опаленням, порушення роботи транспорту та зв’язку, загибель та поранення цивільних.
У перші місяці війни українські військові демонстрували справжні дива. Старі радянські «Буки», «С-300» і «Оси» працювали з ювелірною точністю, збиваючи російські ракети, які ці системи навіть не були створені перехоплювати. Це була боротьба Давида проти Голіафа — з тими засобами, що залишилися після десятиліть скорочення армії. Але довго триматися лише на старому озброєнні було неможливо. У листопаді 2022-го перші системи NASAMS з’являються на бойовому чергуванні. За ними — IRIS-T SLM від Німеччини. Сучасні, високоточні, здатні збивати крилаті ракети і навіть БПЛА. Це був переломний момент. Україна вперше отримала інструмент, здатний не лише «ловити» ракети, а й прогнозувати їхню траєкторію з високою точністю.
У 2023-му Україна переходить до побудови багатошарової ППО. Кожен рівень має своє завдання:
Переносні комплекси — проти дронів і вертольотів;
NASAMS, IRIS-T, Hawk — середня дальність;
Patriot — найвищий ешелон, здатен збити навіть балістичні ракети.
У травні 2023-го Patriot вперше збиває «Кинджал», який у Кремлі вважали «гіперзвуковою зброєю майбутнього». Втім, ця легенда розбилася об реальність українського неба. Американська система Patriot, яка надійшла до України лише за кілька тижнів до цього, успішно виявила, супроводила та знищила ціль. Ударна ракета була перехоплена над Києвом, не завдавши шкоди. Це стало сигналом для союзників України: сучасні системи ППО справді здатні захищати міста від складних ракетних загроз. Patriot — ефективна, але дорога й рідкісна система. Вартість пуску однієї ракети з ЗРК Patriot складає 3 мільйони доларів. Важливою перевагою Patriot є його багатовекторність. Цей ЗРК може одночасно виявляти та розпізнавати понад 100 повітряних цілей і безперервно супроводжувати 8 із них, а також випускати та наводити на кожну з 8 цілей до 3 ракет. Одна батарея може прикривати площу до 100 км у радіусі, залежно від рельєфу та загроз. Але в умовах масованих атак одна система часто змушена прикривати точкові об’єкти (наприклад, столицю чи ТЕЦ).
Навесні 2023 року, завдяки посиленню української ППО західними системами (Patriot, NASAMS), ефективність відбиття російських атак зросла в рази. Росія почала адаптувати тактику:
Більш точне цілевказування: Фокус змістився на військові об’єкти, логістичні вузли, промислові підприємства, портову інфраструктуру.
Маневрування: Ракети та дрони стали частіше маневрувати, змінювати курс та висоту польоту, щоб уникнути виявлення.
Використання рельєфу місцевості: Дрони літали на наднизьких висотах, обходячи перешкоди.
Продовження використання «Шахедів», «Калібрів», Х-101. Періодично з’являлися гіперзвукові ракети «Кинджал». 30 грудня 2023 року з’явилися перші повідомлення про використання балістичних ракет від Північної Кореї (ймовірно, KN-23/Hwasong-11). У відповідь на запит TSN.ua в ГУР МО повідомили, що загалом з початку минулого року по теперішній час Росія отримала близько 150 одиниць балістичних ракет виробництва КНДР.
Балістичні ракети виробництва КНДР.
Ворог постійно вдосконалює дальність польоту, корисне навантаження, зв’язок та схеми атак своїх БПЛА. Також застосовуються імітатори БПЛА (наприклад, «Гербера"/"Пародія»), які не несуть бойового заряду, але мають схожі параметри польоту і є цілями для ППО, виснажуючи її. За даними ГУР МО, до кінця 2025 року РФ планує виготовити близько 35 тисяч «Шахедів», а до 2030 року — 40 тисяч на рік (до 110 одиниць на добу). Також з’явилися дані про застосування нових крилатих ракет типу Х-69. Очільник ГУР МО України Кирило Буданов розповів, що можливі домовленості щодо виробництва «Шахедів» на території КНДР. Таким чином, Росія перейшла від початкової спроби «бліцкригу» до виснажливої війни, де масовані атаки є інструментом постійного тиску. Її тактика стає все більш витонченою, а арсенал — диверсифікованим та нарощуваним, що вимагає від України безперервної адаптації та посилення своєї протиповітряної оборони.
У попередні роки РФ запускала «Шахеди» по більшій площі України, тому не було такої їх концентрації на одному напрямку. Однак, останні тижні ворог зосереджується на конкретних кількох цілях і завдяки великій кількості дронів, деяким з них вдається все ж прориватися. З початку 2025 року Росія продовжує невпинно адаптувати та вдосконалювати тактику застосування ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) проти України. Однією з найпомітніших змін стало динамічне варіювання висот польоту, що створює нові виклики для української ППО. Ворожі дрони зараз здебільшого літають на екстремально низьких висотах, використовуючи рельєф місцевості та русла річок для уникнення виявлення.
Таким чином дрони залишаються складними для раннього виявлення радарами, але можуть бути вражені мобільними вогневими групами зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів. Проте, вони літають настільки швидко, що час на реагування надзвичайно обмежений. Наприкінці травня росіяни значно розширити діапазон висот, аж до дуже високих — понад два кілометра від землі. Так, за словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, російські сили постійно змінюють маршрути БПЛА та намагаються запускати їх на великих висотах, після чого дрони різко пікірують на ціль. На такій висоті вони стають більш видними для радарів, але недосяжними для стрілецької зброї, великокаліберних кулеметів і мобільних вогневих груп.
Використання вищих висот змушує Україну витрачати дорогі зенітні ракети, виробництво яких у західних партнерів обмежене. Це частина стратегії Росії з виснаження українських оборонних спроможностей. Росія також активно використовує дрони-імітатори (наприклад, «Пародія»), які мають схожі льотні характеристики, але не несуть бойового заряду. Їхнє масове застосування на різних висотах покликане перевантажити українську ППО та відволікти увагу від справжніх ударних дронів.
Військовослужбовець протиповітряної оборони України в коментарі ТСН.ua розповів, що зараз ворог зосереджує велику кількість дронів на одне місто, поєднуючи ці удари з ракетними обстрілами. Безпілотні літальні апарати тепер часто летять на дуже великих висотах. Їх добре чутно акустично, створюється враження, що дрон перебуває зовсім поруч, однак візуально його не видно навіть як крапку в небі. Наближаючись до цілі, вони починають знижуватися та пікірувати. Коли дрон знаходиться на висоті близько трьох кілометрів, засоби ураження часто не дістають до нього.
«Не кожен дрібний чи великий калібр, не кожна зенітна установка, і навіть не кожен прожектор здатен зафіксувати ціль на такій висоті. Водночас, ворожі БПЛА можуть летіти й дуже низько, що робить їх невидимими для радарів. У таких випадках робота ведеться по акустичних сигналах, але працювати по ньому можна», — розповів військовслужбовець.
Українські захисники постійно адаптуються до змін у тактиці противника, активно використовуючи авіацію, зокрема гелікоптери для перехоплення цілей, які фіксуються радарами. Він також додав, що з огляду на те, що за одну ніч на Київ, наприклад, може зайти близько 200 «Шахедів», виникає потреба у значному збільшенні кількості мобільних вогневих груп як поблизу міст, так і в їхніх межах. Наявність кількох мобільних груп, які одночасно працюють по одній цілі, значно підвищує шанси на її знищення, змушуючи ворожий безпілотник заходити у так звану «хмару ураження». Наразі, за спостереженнями військовослужбовця та його колег, найкраще себе зарекомендували кулемети «Браунінг», з яких збивається найбільша кількість цілей.
Також стало відомо, що Росія почала застосовувати новий тип дронів «Дань-М», який здатний сягати висоти до дев’яти кілометрів. Перше його використання було помічене 29 травня, коли Україна зазнала чергової повітряної атаки. Відомо, цей дрон раніше використовувався як мішень для тренувань ППО. Однак, вже зараз цей БПЛа перетворили на ударний безпілотник, час польоту якого 25-40 хвилин та який може розвивати швидкість до 750 кілометрів за годину та здійснювати атаки по українських цілях.
За словами Сергія «Флеша» Бескрестнова, відомого спеціаліста у галузі військових радіотехнологій, дрон запускається групами з території тимчасово окупованого Криму. Основною особливістю «Дань-М» є його технічне походження: спочатку він був призначений для імітації ворожих цілей під час тренувань розрахунків ППО. Аналогічно Україна, через відсутність у нас крилатих ракет і ударних БПЛА дальнього радіусу ураження, на початку повномасштабної війни переробляла реактивні БПЛА «СТРИЖ».
Зміна тактики вимагає від України постійної адаптації. Мобільні вогневі групи, які раніше були дуже ефективними проти низьколітаючих «Шахедів», тепер стикаються з більшими труднощами. Це посилює навантаження на стаціонарні та більш потужні зенітно-ракетні комплекси. Українські фахівці та військові постійно аналізують нові загрози та коригують алгоритми реагування, щоб максимально ефективно протидіяти ворожим атакам та зберігати життя людей.
Через збільшення виробництва далекобійних дронів Росією, Україна шукає нові рішення для того, щоб захистити українське небо. Саме для цього Кабмін планує залучити добровольців до збиття ворожих безпілотників в тилу, а платитимуть за це до 100 тисяч гривень на місяць. Ця ініціатива не нова, адже цивільні українці в різних регіонах України вже давно беруть участь у захисті своїх громад. Щоправда до цього часу, учасники цих формувань не мали визначеного юридичного статусу, хоча і були прикомандировані до бригад територіальної оборони. При цьому вони мають можливість поєднувати чергування із цивільною роботою.
У цивільному житті підприємці, зварювальники та сантехніки, а у вільний час — добре злагоджені екіпажі мобільних вогневих груп. Рішення Кабміну та фінансовий стимул може додатково змотивувати українців долучатся до захисту неба. Командир Добровольчого формування Черкаської територіальної громади Вячеслав Гора у коментарі ТСН.ua розповів, що з такими добровольцями укладається контракт терміном на три роки. Для участі у формуванні необхідно надати певний перелік документів, а також відповідати встановленим вимогам, зокрема, бути повнолітнім та не мати кримінальних проваджень.
За словами чоловіка, участь у добровольчих формуваннях територіальних громад також не звільняє від мобілізації. Тобто, якщо особа, яка є членом ДФТГ, отримує повістку, вона підлягає призову на загальних підставах, як і будь-який інший громадянин. Однак, Гора зауважив, що першочергово надається перевага тим людям, які не підлягають мобілізації, адже в таку людину вкладаються знання та навчання.
Чоловік розповів, що також потрібно оновлювати засоби ураження ворожих дронів. Адже ворог також змінив тактику ведення війни стосовно безпілотних літальних апаратів. Змінюються висоти, змінюються швидкість, змінюється кількість навантаження, бойової частини БПЛа. Тому, потрібно постійно шукати рішення.
Збільшення кількості мобільних вогневих груп та удосконалення систем протиповітреного захисту — це великий комплекс, який повинен діяти в єдиній системі, в єдиній групі. Тільки тоді це все дасть результат.
У пошуках найбільш ефективних методів ураження ворожих дронів, все більшої актуальності набуває концепція дронів-перехоплювачів. За словами Гори, найефективнішим способом протидії далекобійним безпілотникам у сучасних умовах є запуск власного дрона, який вилітає назустріч ворожому, щоб його знищити. Проте, як зазначається, Україна, на жаль, «трохи проспала цей момент». Це та зброя, яку потрібно було розробляти та виробляти ще «на вчора», адже час є критичним фактором у цій технологічній війні. Недостатня кількість таких дронів-винищувачів та високі вимоги до майстерності операторів, особливо для нічної роботи, є значними викликами, які Україна має долати максимально швидко. Нарощування виробництва власних дронів-перехоплювачів та підвищення кваліфікації операторів стає одним із пріоритетних завдань для посилення захисту українського неба.
Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко у коментарі ТСН.ua наголосив, що Росія невпинно вдосконалює свою тактику та засоби для здійснення далекобійних ударів по Україні. За його словами, уся промисловість РФ повністю переведена на військові рейки, а військова наука працює цілодобово, що дозволяє агресору постійно знаходити нові й ефективніші способи для нападу. Романенко підкреслив, що одним з елементів цього вдосконалення є збільшення бойової частини безпілотників «Шахед» з 75 до 90 кілограмів, що робить їх ще більш руйнівними. Він також повідомив, що Росія наразі виробляє близько 250 «Шахедів» щомісяця. Це є значним показником, зважаючи на те, що постачання цих дронів з Ірану тимчасово припинилися. Агресор налагодив власне масштабне виробництво ударних БПЛА на заводі в Татарстані, в місті Єлабуга, що дозволяє їм підтримувати високий темп атак.
Для ефективної протидії цьому Ігор Романенко переконаний, що Україні потрібна далекобійна зброя, здатна вражати виробничі потужності ворога безпосередньо на території РФ. Це дозволило б руйнувати джерело загрози ще до того, як вона буде використана проти українських міст.
Окрім цього, для посилення захисту від ворожих дронів, за словами Романенка, необхідно:
Збільшити кількість та різноманіття протидронових засобів: Це включає широкий спектр зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) — від систем малого радіусу дії (як «Gepard» чи мобільні вогневі групи), що ефективні проти низьколітаючих цілей, до систем середнього та великого радіусу дії («NASAMS», «IRIS-T», «Patriot»), які здатні перехоплювати ракети та дрони на значних висотах.
Нарощувати виробництво дронів-винищувачів: Хоча такі дрони є надзвичайно перспективним засобом протидії, їхня кількість наразі недостатня. Це вимагає прискореної розробки та масового виробництва власних аналогів, які могли б ефективно перехоплювати ворожі БПЛА.
Вдосконалення системи протиповітряної оборони та отримання можливості завдавати ударів по ворожих виробничих потужностях є ключовими для зменшення інтенсивності російських атак та захисту мирного населення України.
Нагадаємо, у нічній атаці на Київ 17 червня Росія використала касетні боєприпаси невстановленого типу.
Вибухонебезпечні елементи можуть бути не лише уражальними — часто це і протипіхотні міни або так звані міни-сюрпризи. Такі елементи розкидаються під час вибуху й можуть виявитися особливо небезпечними для цивільного населення, оскільки маскуються під нешкідливі об’єкти.
