Шкідлива комаха вже наслідила у Херсонській, Запорізькій та Одеській областях. Долетіла вона і до Києва. Помітили перелітну сарану і в нашому регіоні. Поки що, втім, фахівці не підтверджують нашестя найнебезпечнішого шкідника на Дніпропетровщині. Але ситуація може змінитись. Передбачити його поведінку не беруться найавторитетніші зоологи. Про реальні та міфічні загрози сарани розповість «Наше місто».

На полях області спостережливі аграрії вже звернули увагу на великих прямокрилих комах, яких ентомологи називають сараною перелітною (Locusta migratoria). Поки що знаходили лише одинокі екземпляри. Розвідників. Вони подібні до «зелених чоловічків» у Криму-2014. Виглядають та винюхують. Ігнорувати їхню присутність не варто, хоча великої небезпеки вони не становлять.

– Наші овочеві поля знаходяться на лівому березі Дніпровського району, – зазначає фермер Олександр Лапа. – Кілька особин великої сарани там бачили. Але зграй вони не утворюють. Загалом на останні 15 років не пам’ятаю навал цих шкідників. Якщо це станеться, це буде НП, боротися з якою можливо лише на державному рівні. Самотужки фермери із таким полчищем не впораються.

Відзначилася сарана і на півдні області – на Криворіжжі. Місцевий фотограф-анімаліст Віктор Севідов навіть зобразив непрохану гостю у всій красі. Але знову ж таки мова про одиничних комах.

– Зграй сарани у нас у Кривому Розі немає, – констатує ентомолог Антоніна Головатюк. – Але те, що за останні два роки сарани побільшало – факт. Майже повністю пересохло Каховське водосховище плюс моторошна спека створили сприятливі умови для поширення шкідника. Минулого року нам показували відео, на якому видно, як зграя сарани просто перелітає через селище Мар’янівку. Вона там зжерла очерет і зникла.

2025 року зафіксовано єдине офіційне звернення до обласного управління фітосанітарної безпеки з приводу сарани.

– На 25 липня у нас було лише одне звернення від мешканців Мирівської територіальної громади, – зазначає Марина Шевченко, заступниця начальника управління ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області. – Під час проведення робіт на насосній станції, що розташована на території Каховського водосховища в межах села Вищетарасівка працівниками зафіксовано масове скупчення сарани. Скупчення кубишок не спостерігалося. Загалом чисельність шкідника – 2- 5 екз./м² і поки не становить загрози сільськогосподарським посівам.

При перевищенні порога шкідливості сарани на сільськогосподарських угіддях просимо негайно повідомити ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області на електронну адресу [email protected] або за телефоном (097)860-40-49 (управління фітосанітарної безпеки).

Загалом сарана в Україні та, зокрема на Дніпропетровщині жила завжди. Скільки існує наша країна, стільки у нас живе сарана.

– Зустрічається вона у заплавах малих та середніх річок, – розповідає Віктор Бригадиренко, доцент кафедри біорізноманіття та екології біолого-екологічного факультету ДНУ. – Прибережна зона 10–20 м від берега для сарани – оптимальні умови. Тут багато злаків – основного корму комахи, тут підходяща вологість ґрунту для відкладання кубишок. У нас мешкають десятки видів саранових, але сарана перелітна – найбільша в Україні. Вона і  здатна давати масові розмноження в нас. Є ще італійський прус, але він посухостійкий, удвічі менший і ніколи не утворює зграй у кілька мільйонів особин. Максимум у кілька тисяч.

Але, якщо сарана перелітна наш аборигенний вид, чому вона раптом починає масово розмножуватися? Можливо, у природі не без людської участі порушився баланс і зграї шкідника свого роду – кара небесна.

– Локуста міграторія дає спалахи чисельності через «ризикованість», непередбачуваність довкілля, – продовжує розповідь зоолог. – Наприклад, посушливого літа ґрунт сильно висох, і самка відклала кубишки (групи по 60–80 яєць) впритул до берега річки. Але восени та взимку випали рясні опади та 99% кубиків залила вода. Але й 1% відкладених яєць достатньо для того, щоб із 500 яєць вижило навесні 5 личинок. До осені доживуть дві особи (самець і самка), які знову дадуть початок новому поколінню. Ну а наступне літо, припустимо, виявиться дощовим. Самки відкладуть кубишки на значній відстані від води. У результаті до весни доживе не 1%, а, наприклад, 50% яєць. Тобто чисельність комах збільшиться у 50 разів!

Але не лише клімат впливає на чисельність сарани.

– Істотну роль відіграють жуки-наривники з роду мілабріс, які регулюють чисельність перелітної сарани в Україні, – пояснює фахівець. – Чим більше цих жуків влітку, тим більша «буферність» екосистеми до масових розмножень сарани. Мілабриси харчуються яйцями не тільки перелітної сарани, але й майбутнім потомством інших саранових. Чим більше місце в раціоні жуків займає сарана, тим краще для нас. Це дуже сильна природна система, яка обмежує спалахи чисельності небезпечного шкідника. Ця система недооцінена людиною. Зазвичай на один квадратний метр полів зустрічається кілька особин жуків-наривників, й у таких екосистемах спалахи розмноження перелітної сарани неможливі.

Чи можна прогнозувати де і коли станеться спалах чисельності сарани? Зоологи вважають, що ця справа практично безнадійна.

– В Євросоюзі та США працюють дуже добре фінансовані інститути, які десятиліттями вивчають сарану, – розповідає Віктор Бригадиренко. – Вивчають щось вивчають, але не можуть заздалегідь дати прогноз більш ніж на півроку (стільки триває одне покоління сарани в тропіках; наша перелітна саранча живе один рік і гине з першими заморозками). Чи буде у 2026 році масове розмноження сарани? Обов’язково. Але де саме? Більш-менш достовірні прогнози щодо сарани можна складати наприкінці квітня – на початку червня, відвідавши конкретну екосистему та підрахувавши кількість личинок шкідника на один квадратний метр.

Але площі, які треба контролювати, величезні – в Україні це десятки мільйонів гектарів! Навіть якщо зафіксувати перевищення порогової кількості личинок для проведення пестицидної обробки буде дуже мало часу (максимум місяць-півтора – до середини червня). В результаті така хімічна обробка повністю зруйнує всі буферні механізми в екосистемі (отрує паразитів та хижаків сарани). Ну і наступного року саме на цій ділянці спалах чисельності сарани може повторитися з більшою ймовірністю.

Чи можливо спрямувати надзвичайну ненажерливість комахи у правильний напрямок? Щоб сарана не їла все поспіль, а зосередилася, наприклад, на амброзії? Добре б! Але фахівці розглядають таку перспективу. У той же час реальна небезпека від навали шкідника величезна. Іноді поява навіть кількох цих ненажерливих шкідників викликає паніку у фермерів. Наскільки обґрунтовано таку тривогу?

– Зазвичай їй не вистачало тепла і вона не давала такого сплеску чисельності, – розповідає Володимир Середа, директор Синельниківського інституту насінництва та селекції. – А ось цього року тепла вистачило! Зараз міграція шкідників йде з тепліших регіонів, але, мабуть, щось зламалося у природі. Порушилася рівновага. Можливо, зменшилася чисельність птахів, які знищували цих комах. Якщо сарана масово пошириться, шкода буде велика. Вона знищить усю зелень, яка зустрінеться на її шляху. Якщо пшениця дозріла, сарана її не чіпатиме. А зелену – зжере із задоволенням. Якщо соняшник дозрів, то ці комахи не страшні. А якщо він ще цвіте, то справа погана. Зжере до коріння! Може не пощастити і кукурудзі. Але наша кукурудза на той час вигоряє. Взагалі, то сарана – винищувач усієї рослинності. Гроза! Можливо, тільки амброзію не їстиме. Занадто гірка та несмачна! На моїй пам’яті глобальної навали сарани на Дніпропетровщині не було. Для нас це новий виклик. Що ж до методів боротьби, то, звісно, найефективніші інсектициди, але з хімією треба бути дуже обережними. Можна наробити ще більшої біди. Найкраще скористатися рекомендаціями досвідчених ентомологів, які добре знають біологію цього виду.

Ентомологи підтверджують пристрасть цих комах до зелених насаджень, але не всіх.

– Сарана в спеку втрачає багато вологи з організму і поповнює її вона саме при поїданні зелених рослин, – зазначає криворізька зоологиня Антоніна Головатюк. – Тому в спеку сарана більш активна та агресивна у плані харчування. Але амброзія їй таки не подобається.

Підтримує таку позицію і дніпровський ентомолог Віктор Бригадиренко.

– Амброзія гірка і неприємна, хто ж на неї зазіхне, – зауважує зоолог. – Навіть сарана її в рот не бере.

Але, можливо, фахівцям все ж таки вдасться навчити шкідливих комах знищувати таку ж шкідливу амброзію.

Зауважимо, що від сарани може бути не лише шкода, а й користь. Цих комах із задоволенням їдять птахи. Тому відома дніпровська зооволонтерка Вероніка Конькова кинула в соцмережах клич: не просто знищувати сарану, а збирати для годування птахів:

«Дніпро! Сарана! Якщо в вас є можливість збирати у пластикові пляшки чи пакети, і складати в морозилку – робіть це! Це чудовий корм для комахоїдних птахів та тварин. Прийму в необмежених кількостях, і доправлю тим, кому потрібно. Ну і собі залишу трошки».

Потім, щоправда, Вероніка скасувала збирання, оскільки шкідники можуть бути отруйні внаслідок обробки полів інсектицидами.

Зауважимо, що сарану перелітну давно використовують як кормовий об’єкт для екзотичних свійських тварин. Причому вартість 100 шт комах у зоомагазинах Європи приблизно дорівнює або навіть перевищує вартість багатьох культур, що вирощуються на 1га сг земель.

Подібний бізнес ініціювали у Запоріжжі, де почали продавати шкідника як живий чи сушений корм за ціною від 9 до 15 гривень за штуку. Сарану використовують для годування рептилій, риболовлі та навіть як білкову добавку, і вона вже стала затребуваним товаром.

Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня

Позначки: Головне, Новини Дніпра