Україна вже понад десятиліття платить високу ціну за свою свободу — життями найкращих синів і дочок. Кожна втрата — це не просто статистика, це цілий всесвіт, який обірвався… Саме такою болючою втратою для родини Копиченських із села Комаргород стало підтвердження загибелі 51-річного захисника України — Руслана Копиченського. Більше року воїн вважався безвісти зниклим. І лише тепер родина та земляки мають можливість гідно віддати йому шану, повідомляє Томашпільська громада.
«Руслан навчався у професійно-технічному училищі, де здобув повну середню освіту та фах „верстатник широкого профілю“. Після училища відслужив військову строкову службу, мобілізувався у званні — молодший сержант механік танкіст. Повернувшись після служби у рідне село, розпочав свій трудовий шлях у колгоспній будівельній бригаді, працюючи пліч-о-пліч із своїм батьком. Згодом працював трактористом, кочегаром котельні, будівельником у місті Києві. Чоловік був двічі одружений, виховав трьох чудових дітей — синів Олександра, Дмитра, доньку Анастасію, дочекався появи на світ двох онучаток — Ростиславчика й Сніжанки», — йдеться у повідомленні.
7 вересня 2022 року молодшого сержанта Руслана Копиченського мобілізували на військову службу до лав ЗСУ. Воїн служив механіком-водієм танкового взводу. Він гідно й мужньо виконував бойові завдання. За це у 2023 році його відзначено Міністерством оборони України високою урядовою нагородою — Орден «За мужність» ІІІ ступеню.
У березні 2024 року родина Копиченських отримала страшну звістку про те, що Руслан зник безвісти під час виконання бойового завдання 18 березня 2024 року поблизу села Красногорівка на Донеччині. Більше року рідні жили в страшній невідомості, розшукували як могли, чекали на будь-яку звістку, жили надією та сподіваннями. Проте, на жаль, дива не сталось, факт загибелі Руслана Григоровича офіційно підтверджено 29 серпня 2025 року.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що у Славуті поховали батька двох дітей, який загинув під Покровськом.
