У Росії, яку відомий американський сенатор Джон Маккейн колись назвав «бензоколонкою, що керується мафією», знову паливна криза. Проте цього разу все набагато серйозніше, ніж торік. Якщо 2024 року українські дрони вибили близько 14% нафтопереробних потужностей Росії (Пентагон говорив про 14%, а в НАТО — навіть про 15%), що призвело до зростання внутрішніх цін на паливо на 20-30%, то у серпні 2025 року ми вибили понад 17%.
Російський уряд подовжив заборону експорту бензину для виробників до 30 вересня, а для рітейлерів — до 31 жовтня. Проте ситуацію це не врятувало. Минулого тижня соцмережі вибухнули відео та світлинами величезних черг на російських автозаправках. Ціни на бензин, якщо порівнювати з січнем цього року, зросли вдвічі. У тимчасово окупованому українському Криму, на Забайкаллі, в Курильскому районі Сахалінської області та інших російських регіонах пальне відпускають або за талонами, або взагалі не продають.
Як тільки Кремль не намагався пояснити росіянам, що ж насправді відбувається, та як їхня ППО «успішно відбиває атаки українських дронів». У Держдумі розповідали про сезонний попит, жнива та відсутність резервів. Депутат Микола Новічков взагалі порівняв дефіцит пального на заправках із дефіцитом яєць, курятини та вершкового масла, який виникав у 2022-2024 роках, і Росія була змушена імпортувати ці продукти з-за кордону. Проте факти говорять самі за себе: Новошахтинський НПЗ на півдні Росії — один із найбільших постачальників нафтопродуктів у регіоні — після українських ударів горів п’ять днів поспіль.
Тож, як українські дрони вдарили по основному джерелу наповнення російського бюджету? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Протягом серпня оптові ціни на бензин на Петербурзькій товарно-сировинній біржі майже десять разів встановлювали історичний рекорд. Російський уряд навіть обговорював ручне коригування біржових котирувань, проте обмежився запровадженням талонів у деяких регіонах і навіть повною забороною продажів. На російських федеральних каналах вдають, що проблеми не існує, в той час як у Telegram-каналах (до речі, використання Telegram всередині Росії Кремль почав обмежувати, заборонивши голосові та відеодзвінки) все частіше порушують питання про неприкритість ключових НПЗ системами ППО, мовляв, українські дрони збивають лише стрілецькою зброєю.
Основне джерело доходів Росії — це експорт енергоресурсів. ТСН.ua вже неодноразово писав, що саме з продажу нафти, нафтопродуктів і газу Москва фінансує свою війну проти України. Наприклад, у липні 2025 року лише нафти та нафтопродуктів Росія експортувала на близько $14,3 млрд. За різними експертними й аналітичними підрахунками, на війну проти України Росія витрачає від $12 до $17 млрд на місяць. Ось чому так важливо «бити» саме по російських нафтогазових доходах.
У грудні 2022 року країни G7 застосували до російської нафти цінову «стелю» — $60 (вище цього порогу Москва не може продавати свою нафту), а в липні 2025 року ЄС знизив її до $47,6. Проте Росія обходить цю заборону за допомогою танкерів «тіньового» флоту, на які припадає до 70% всього морського експорту російської нафти та нафтопродуктів. Ключовий маршрут доставлення — це Балтійське море. А, з огляду на те, що Росія вже вдається до конвоювання своїх «тіньових» суден (наприклад, у середині червня цього року для супроводу Росія вперше задіяла один із бойових кораблів свого ВМФ — ракетний корвет «Бойкий» з ракетами «Уран»), європейські країни, які мають вихід до Балтійського моря, не особливо й зупиняють підсанкційні російські танкери.
Не додає оптимізму й позиція США, які не доєдналися до рішення ЄС щодо зниження межі цінової «стелі» на продаж російської нафти, через що, попри заборону, вона продовжує продаватися дорожче встановлених обмежень. На додачу, попри постійні погрози адміністрації Трампа покарати Росію за її небажання призупинити війну проти України на прийнятних умовах і встановлення все нових і нових дедлайнів для Путіна, американські посадовці кажуть, що запровадження нових санкцій може закрити вікно діалогу з Москвою, яке відкрилося лише завдяки президентству Трампа.
А масований російський удар по Києву в ніч проти 28 серпня, який забрав життя 23 людей, речниця Білого дому Керолайн Левітт прокоментувала так:
«Йдеться про дві країни, які вже дуже давно перебувають у стані війни. Росія запустила цю атаку на Київ. І так само Україна нещодавно завдала удару по російських НПЗ. Фактично, протягом серпня вони знищили 20% потужностей російських НПЗ. Трамп продовжує пильно стежити за ситуацією і хоче завершити війну, аби припинити вбивства людей. Але, можливо, обидві сторони цієї війни не готові самі її закінчити».
В умовах небажання Заходу, зокрема США, йти на конфронтацію з Росією, Україна самотужки обмежує потік нафтодоларів до Москви. Лише протягом серпня цього року Сили оборони України майже 20 разів атакували нафтові та енергетичні потужності ворога. За серпень Росія втратила близько $700-900 млн. Не кажучи вже про збитки від простоїв і ремонтів, які Москва вже не може проводити так швидко, як колись, бо санкції обрізали їй доступ до західних технологій. А міністр фінансів РФ Антон Сілуанов доповів Путіну про уповільнення економічного зростання Росії 2025 року від 2,5% до 1,5%.
2 та 28 серпня. Рязанський та Новокуйбишевський НПЗ. Пошкоджені ключові енергетичні установки первинної переробки нафти, що призвело до втрати приблизно половини потужностей. На обидва ці НПЗ припадає майже 10% від загальної переробки нафти в Росії.
3 серпня. База паливно-мастильних матеріалів в аеропорту «Сочі». Вражено паливно-заправний комплекс. На летовищі розміщувалася ще й російська армійська авіація.
10 серпня. Саратовський НПЗ «Роснафти». Забезпечує біля 1,8% від загальної потужності. Завод досі не видновив прийом сирої нафти.
7, 13 та 28 серпня. Афіппський НПЗ у Краснодарському краї. Суттєве пошкодження установки спільної переробки газу та газового конденсату. Завод забезпечує виробництво бензину та дизельного пального для потреб російської армії, і має близько 2 % від загальної потужності російських НПЗ.
21 серпня. Станція нафтопроводу «Дружба» в російському місті Унеча. Знищено два насосні агрегати. Станом на четвер, 28 серпня, поставки російської нафти до Словаччини та Угорщини відновилися, проте на меншому рівні.
24 серпня. Морський термінал «Усть-Луга» в Ленінградській області — ключовий для Росії на Балтиці. Вражено установку з фракціонування та перевалки газового конденсату «Новатека» — критично важливу для виробництва скрапленого газу, авіаційного палива, дизеля, які йдуть на експорт.
Західні ЗМІ повідомляли, що у вересні цього року порт Усть-Луга працюватиме лише на половину своїх потужностей. На це також вплинуло пошкодження насосної станції в місті Унеча, яка є важливим транзитним вузлом для постачання сирої нафти до порту. Росія намагається перенаправляти нафту до портів Приморськ і Новоросійськ. Проте повністю це не компенсує зниження потужностей порту Усть-Луга, який є одним із ключових морських експортних терміналів Росії.
Тож, як бачимо, українські удари по найбільших російських НПЗ, сезонний попит та відсутність внутрішніх резервів (Москва завжди більше орієнтувалася на виробництво дизеля, а не бензина, до того ж сусідня Білорусь не має таких потужностей, які б врятували Росію) призвели до гострої паливної кризи в Росії. У соцмережах росіяни скаржаться, що доводиться чекати по 8 годин у чергах, щоб заправити автівку за захмарними цінами. Кремль обіцяє, що до кінця вересня ситуація покращиться. Проте, й Сили оборони України не зупиняються. Тому західні експерти більш песимістичні в оцінках — паливна криза в Росії може затягнутися до зими.
«Підвищення цін на бензин і зниження відсоткової ставки, у поєднанні з довгостроковим збільшенням виплат для підтримки мобілізації військовослужбовців, і збільшення робочої сили для оборонно-промислової бази, ймовірно, призведуть до різкого зростання інфляції, послаблення купівельної спроможності споживачів, девальвації рубля у середньостроковій і довгостроковій перспективі та створення подальшої макроекономічної нестабільності в Росії», — прогнозують в американському Інституті вивчення війни.
Олівія Колман і Бенедикт Камбербетч. / © Associated Press
Запіканка з курячим філе та овочами / © Credits
Як правильно наносити тональну основу / © Credits
Субсидія / © УНІАН
