Сьогодні, у День пам’яті Захисників і Захисниць України, у храмі Різдва Пресвятої Богородиці Дніпра відбулося прощання з воїном Олександром Сиренковим, відомим побратимам за позивним «Проф». Попрощатися з ним прийшли військові, друзі, колеги, рідні та близькі. Про це розповідає “Наше місто”
Олександр із 2014 року був серед тих, хто першим став на захист України від російської агресії. Він воював у лавах «Правого сектору» та підрозділу «Дніпро-1». У лютому 2022-го, з початком повномасштабного вторгнення, добровільно мобілізувався до складу 128-ї бригади територіальної оборони, нині відомої як 128-ма окрема бригада Сил ТрО «Дике Поле».
Попри важке поранення, отримане разом із братом Ігорем під Вугледаром, Олександр відмовився від демобілізації. Він знову став до строю, пройшов офіцерське навчання та продовжив службу вже у десантно-штурмових військах.
Його побратим Володимир, позивний «Таксист», згадує Сашка як людину, яка завжди залишалася на позитиві.
«Це був справжній націоналіст, патріот, людина, яка любила свою Батьківщину і захищала її, не дивлячись ні на що. Він завжди був на позитиві. До нього можна було прийти за порадою, просто побалакати. Ми дружили сім’ями, відпочивали разом. Сьогодні ми втратили всі — і Україна втратила гарного чоловіка, сина, побратима», — говорить військовий.
Про Олександра розповів і побратим Сергій:
«Він був щирою людиною, яскравою. Був моїм підлеглим, служив в одній бригаді. Яке завдання йому не поставиш — він завжди його виконає. І він це робив заради всіх нас, заради України».
Молодший брат загиблого, Ігор Сиренков, не стримував емоцій:
«Він був дуже чуйним, щирим, максимально відкритим і завжди готовим допомогти всім. Окрім братського зв’язку, нас єднала справжня чоловіча дружба. Ми разом воювали ще з 2014-го, потім знову в один день мобілізувалися у 2022-му. Пліч-о-пліч ми йшли через усе».
Заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко назвав Олександра Сиренкова одним із тих, хто будив українців у часи, коли багато хто ще не вірив у неминучість війни.
«Він був серед добровольців ще у 2014 році, а в 2022-му одним із перших пішов на фронт. Він мав усі можливості для демобілізації, але обрав повернення на передову. Це людина унікальної доброти й вродженої інтелігентності. Він гуртував навколо себе десятки, а може й сотні людей. Він був високим моральним орієнтиром для добровольців, для побратимів, для всіх нас. Я знаю, що він буде дивитись на нас з небес. І Саня, знай — ми є, ми знаємо, що ти поруч. І ми не з хибимо», — додав Андрый Денисенко.
У Олександра залишилися батьки — Ольга Анатоліївна та Сергій Олександрович, брат Ігор, дружина Вікторія та двоє доньок — Юлія (17 років) та Анна (7 років), яких він безмежно любив.
Сьогодні Дніпро попрощався з мужнім воїном, патріотом і другом. Олександр Сиренков назавжди залишиться в пам’яті побратимів як людина, яка завжди була першою — у бою, у служінні та у любові до своєї країни.
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Війна, Дніпро, Загинув боєць
