Що має змінити новий транспортний закон?
У європейських містах автобус або трамвай – не лише спосіб дістатися на роботу, а звичне, зручне, передбачуване середовище. У нас же дуже часто це про спеку влітку, холод узимку, відсутність термінала, переповнені салони й нерозуміння, коли і чи взагалі приїде маршрутка.
Насправді все це – не просто побутові незручності. Це показник того, наскільки системно ми підходимо до організації життя в місті. Транспортна система – це частина суспільного договору. Вона має працювати для всіх: молодих і старших, пільговиків, людей з інвалідністю, мешканців центру і передмість.
Сьогодні в Україні триває робота над законопроєктом, який має врегулювати надання суспільно важливих транспортних послуг. Разом із європейською організацією Transport&Environment "Екодія" підготувала для Мінрозвитку пакет рекомендацій, покликаних привести українське законодавство у відповідність до Регламенту ЄС №1370/2007.
Модель Public Service Obligation (PSO), яка лежить в основі цього Регламенту, базується на простій ідеї: перевезення – це не лише ринкова послуга, а суспільна необхідність. У Європейському Союзі PSO використовується в багатьох сферах: поштових, енергетичних, соціальних, банківських. Але в транспорті – особливо.
Вона дозволяє державі або громаді замовляти у перевізника послугу навіть тоді, коли та економічно невигідна, але якщо важлива для людей. Тоді перевізник отримує компенсацію з бюджету за чіткою формулою.
24-26 червня в Брюсселі відбулися засідання щодо оцінки готовності України до транспортних реформ. Там же розглядався і оновлений законопроєкт щодо моделі роботи громадського транспорту. Це логічний і необхідний крок для наближення до європейських стандартів у сфері громадського транспорту.
Рекомендації, які розробила громадськість, мають одну мету – щоб громадський транспорт в Україні став передбачуваним, доступним і гідним.
Реформа транспортної системи – це не про те, щоб щось "заборонити". Це про те, щоб дати змогу кожному з нас обрати громадський транспорт, який буде справді зручний. Тому що у ньому не лише можна доїхати, а й хочеться їхати.
Анастасія Нагорна, аналітикиня європейської ГО "Transport & Environment"
