У Шепетівці попрощалися з Віталієм Дячуком, який віддав своє життя за наше мирне майбутнє. З першими вибухами повномасштабного вторгнення, коли над країною зависла загроза, Віталій, не вагаючись, приєднався до армії. Загинув він наприкінці травня 2025 року в бою. Воїну навіки 35 років, повідомляє міська рада:
«У 2010 році Віталій підписав контракт зі Збройними силами України. Служив на Рівненщині. Був дисциплінованим, витривалим, відповідальним. Та коли термін служби завершився, повернувся до цивільного життя, працював на будівництві. Чимало років провів за кордоном, працюючи тяжко, але гідно, щоб забезпечити себе та свою родину».
Вже 26 лютого 2022 року він був у Шепетівці. Захищати родину, дім, землю — це був його свідомий вибір.
«У нього був гідний приклад — старший брат Роман, який ще з 2021 року служив у 95-й десантно-штурмовій бригаді, — розповідають у міськраді. — Однак через укомплектованість підрозділів Віталія тоді до війська не взяли. Сидіти на місці він не міг. Поїхав на Київщину, де долучився до відбудови зруйнованих об’єктів. Там зустрів кохану Тетяну, з якою створив родину».
14 листопада 2024 року Віталія було мобілізовано до лав ЗСУ. Спершу пройшов навчання на Черкащині, а згодом був направлений на Сумщину, де ніс службу на кордоні. У лютому 2025 року його відпустили лише на кілька днів додому, бо у Віталія народився другий син Олексійко. Йому довелося пережити поранення, лікування. Але, ледь одужавши, попри біль і втому, повернувся назад — до побратимів.
«Віталій 20 травня востаннє написав мамі коротке: „Все добре, працюю…“ Після цього зв’язок обірвався. Невдовзі родина отримала гірку звістку: 23 травня 2025 року на Сумському напрямку навідник другої групи автоматичних гранатометів загинув. Без батька залишилися двоє синів — Ілля та маленький Олексій. Овдовіла молода дружина Тетяна. У невимовному горі залишилися батьки та брат», — повідомляють у міськраді.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що на Курщині загинув воїн з Вінницької області, також батько двох дітей.
