Мистецтво — це свіжий ковток повітря. І сьогодні він дуже потрібен кожному з нас. Ольга Кузнєцова починала свою творчість як художниця-мультиплікаторка, беручи участь у створенні анімаційних серіалів. Згодом почала ілюструвати дитячі книжки. Сьогодні малює картини здебільшого на казкову, фентезійну тематику у стилі, який визначає як «казковий реалізм». Адже на її картинах казкові герої зображені у реалістичній манері в природному середовищі, при цьому роботи доповнені деталями зі світу казок, міфів, легенд.
Картини Ольги Кузнєцової сьогодні є у приватних колекціях поціновувачів її творчості у багатьох країнах світу — в Україні, США, Канаді, Італії, Польщі, Німеччині…
В інтерв’ю «ФАКТАМ» українська мисткиня розповіла про свою серію робіт, створених у жанрі фентезі.
— Мої картини — це маленькі пригоди, вони мають сюжет, їх можна додумати, це ніби невеличкі казкові оповідання, — розповідає Ольга Кузнєцова. - Для мене кожна моя робота — це можливість вийти з круговерті реальності, ненадовго поринути у світ магічний, казковий, осяйний. І я щаслива бути чаклункою, що створює ці світи. Героями моїх картин часто стають феї та ельфи, тендітні та ефемерні. Вони живуть у квітах, товаришують з тваринами та казковими комахами. Ось, наприклад, картина «Зустріч у лататті». Чарівна маленька фея сидить у вологій ароматній чашечці латаття. Помітивши маленьку жабку, вона радіє та тягнеться до неї, хоче її привітати. Контраст полуденного освітлення та прохолоди темного ставка створює атмосферу тихої радості.
— А ось картина «Весняні чари». Вона про початок любові, про магію весни, про красу квітучого саду. Фея-чарівниця присіла на гілку: вона варить зілля кохання з квітів, роси, трави. І це зілля сповнене тягучого, п’янкого духу весни. Маленька колібрі спостерігає за цим з цікавістю, гадає, чи пора своїм щебетанням додати останній акорд у цьому магічному дійстві. Глибокий синій — акцентний колір картини, він надає таємничого настрою, білі та рожеві квіти, неначе ліхтарі в сутінках цього казкового саду.
— Дуже гарна картина «Підсніжніковий мед»…
— Вона розповідає про останні дні зими, коли сніг з білосніжного стає срібним, струмки просяться на волю, а з ними — первоцвіти. Маленька фея з крилами метелика збирає їх нектар у свій глечик. Блакитно-сріблястий колорит підкреслює березневу прохолоду.
— А ось картина «Фея лілій», — продовжує Ольга Кузнєцова. — Біла лілія — символ чистоти й досконалої краси. Фея граційно вмостилася на ніжній пелюстці. А її друг-коник з цікавістю спостерігає за нею з гущини трав. Це картина про літні безтурботні дні, про красу літа та умиротворення, яке знаходиш, рятуючись від спеки, у прохолоді лісу літнім погожим днем.
— Фей яких квітів ви ще зображували?
— У мене є картина «Фея тюльпанів». Вона має багряно-рожевий колорит — колір травня, кохання, ніжності. Картина дуже лаконічна — просто лежить полум'яно-червоний тюльпан, на нього присіла відпочити тендітна фея з прозорими крильцями, дрібні квіточки бузку, що ніби осипаються зверху, додають сюжету весняної легкості.
— Як думаєте, чому картини у жанрі фентезі такі популярні?
— Цей жанр я вважаю пігулкою від скорбот і буденності. І цю його лікувальну роль важко переоцінити. Фентезійна творчість звертається до прихованої в кожному з нас дитини та дає надію кожному, що зрештою здійсниться мрія, добро та любов переможуть і буде хепі-енд, попри все.
— Зазвичай та, над якою я працюю. Я плекаю її у своїй уяві, продумую тонкощі, проробляю чимало ескізів. Зараз я працюю над триптихом, що зображує життя гномів — шукачів скарбів. За сюжетом, вони видобувають золото в печері, переплавляють його у злитки та перевозять додому на маленькій тачці. Мені дуже подобається вигадувати казковий світ, фантазувати над тим, як виглядають ліс та будиночок, де гноми мешкають… Моя творчість — моя форма медитації.
— Що вас зазвичай надихає на творчість?
— Безумовно, величезне джерело натхнення — природа. Я вдячна долі, що мій дім знаходиться неподалік лісу, бо саме там я знаходжу енергію для творчості. Коли моя донька була ще маленька, я возила її на візочку на прогулянку в ліс, вона спала, а я малювала — це було щастя. Всі свої картини я намагаюсь малювати з натури — таким чином з картини не зникає живість, справжність. Квіти я купую та малюю вдома. Перші картини з феями були натхненні саме моєю донькою. Деяких з них я малювала саме з неї. Це були незабутні часи.
— Створюючи свої художні світи, хочу дати кожному змогу доторкнутись до казки, повернутися у дитинство.
— Які художники ваші улюблені?
— Перш за все це англійський митець Вільям Тернер, який перевернув уявлення про живопис, став предтечею імпресіоністів. Лише світлом він міг передати на картині як пристрасть, так і відчай. Вражає його робота «Дощ, пара та швидкість». Поїзд, що мчить, зображений таким чином, що у мареві можна розрізнити лише трубу паротяга. Але ми відчуваємо цю неймовірну швидкість… Також подобаються картини литовського митця Мікалоюса Чюрльоніса. Його загадкові та сповнені символізму сюжети картин колись полонили мою дитячу душу. Одного разу побачивши його картину «Казка королів», довго не могла її забути. Навіть придумала на основі її сюжету свою власну історію…
— Порадьте, будь ласка, як картини у жанрі фентезі краще вписати в інтер’єр.
— Картини з фентезійними сюжетами надзвичайно ефектні. Вони ідеально прикрашають дім. Така картина може бути головним акцентом e кімнаті, її «принадою». Ці роботи підійдуть для дитячої, спальні, вітальні. Стиль інтер'єру може бути різним — від провансу до еклектики, бохо…
Раніше головна художниця Національної опери України Марія Левитська в ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» поділилася тяжкими спогадами, джерелами натхнення та найбільшою мрією.
Фото з альбому Ольги Кузнєцової
