31 серпня своє 51-річчя відзначає відомий український екстенісист Андрій Медведєв – переможець 11 турнірів АТР та фіналіст Відкритого чемпіонату Франції, якому вдалось стати четвертою ракеткою світу. ZAXID.NET пропонує декілька цікавих фактів із життя спортсмена, який продовжує залишатися найтитулованішим тенісистом за всю історію України.
Андрій Медведєв народився у Києві в 1974 році. Матірʼю майбутнього чемпіона була знаменита тренерка Світлана Медведєва, яка також привела в спорт молодшу сестру Сергія – Наталю. Вітчим – Юрій Черепов – був першим тренером Андрія (став капітаном національної команди у Кубку Девіса (2000-2001), а також тренував серед інших Сергія Бубку-молодшого та Лесю Цуренко).
Андрій почав грати у теніс у десятирічному віці, а на професійному рівні дебютував у 16 років на Кубку Кремля. Уже в 1990-му український спортсмен переміг на турнірі Orange Bowl, а наступного року виграв Відкритий чемпіонат Франції серед юнаків. У вересні того ж року він дійшов до півфіналу турніру ATP у Женеві, де у першому колі переграв тридцяту ракетку світу, чинного олімпійського чемпіона Марка Россе. Це дозволило йому зробити стрибок одразу на 200 місць у рейтингу.
У травні 1992 року 18-річний Медведєв виходить у четверте коло Відкритого чемпіонату Франції вже серед дорослих, здобувши три перемоги над гравцями з першої сотні рейтингу. Через місяць у Генуї він виграв свій перший турнір АТР і вперше увійшов до ста найкращих тенісистів світу. Цього року він виграв ще два турніри, у тому числі турнір категорії Championship Series у Штутгарті, і завершив сезон на 24-му місці світового рейтингу.
У 1993-му Медведєв виграв ще три турніри АТР і ще двічі доходив до фіналу, у тому числі на турнірі серії Мастерс в Парижі. Він також пофеєрив на турнірах Великого шлема – у Франції зупинився у півфіналі, а на Відкритому чемпіонаті США – у чвертьфіналі. Напередодні US Open Андрій увійшов до топ-10 найкращих тенісистів світу, а наприкінці року отримав право на участь у чемпіонаті світу ATP, де дійшов до півфіналу, поступившись легендарному Піту Сампрасу.
Окрім успіхів в одиночному розряді, він здобув декілька значних перемог у парі з Євгеном Кафельниковим та Гораном Іванішевічем (на турнірах у Барселоні та Римі). З 1993 року Медведєв також виступив за збірну України. У свій перший рік у збірній, яка виступала тоді у третій євроафриканській групі, він провів вісім матчів і всі виграв, а команда, яка здобула пʼять «сухих» перемог, піднялася до другої євроафриканської групи.
Десятирічний рекорд та найбільше досягнення
У 1994 році Медведєв виграє лише два турніри, але обидва – із серії Мастерс, ставши першим європейцем, якому вдалося перемогти у двох турнірах цієї категорії поспіль (лише через 10 років цей успіх вдасться повторити Марату Сафіну). Після перемоги на Відкритому чемпіонаті Німеччини у Гамбурзі Медведєв піднявся на пʼяте місце у рейтингу, а після чвертьфіналу Ролан Гарросу став четвертим у світі.
У 1995-му його найбільшими досягненнями були друга перемога на турнірі Мастерс у Гамбурзі та вихід до чвертьфіналу Відкритого чемпіонату Австралії, який забезпечив йому другий рік поспіль участь у Кубку Великого шлема. у 1996 році Медведєв знову виграє один турнір АТР в одиночному розряді і допомагає збірній України зберегти прописку ще на рік у першій євроафриканській групі.
У 1997-му Медведєв виграв свій останній турнір АТР (знову у Гамбурзі). Цього успіху він досяг, посідаючи 38-й рядок у світовому рейтингу. Наступного року Андрій лише одного разу дійшов до фіналу турніру АТР і вибув з топ-50 найкращих.
Та вже у 1998-му, перебуваючи на 100-му місці в рейтингу, він сенсаційно дістався до фіналу Відкритого чемпіонату Франції, розбивши на своєму шляху двох представників першої десятки – Піта Сампраса та Густаво Куертена. У фіналі українець поступився Андре Агассі (ключову роль зіграло те, що матч довелося переривати через рясний дощ).
Цю дуель згодом визнали «Матчем року». Цікаво, що поєдинок мав цікаву передісторію. Медвєдєв, який свого часу посідав четверте місце світового рейтингу, загруз у депресії й серйозно розмірковував над завершенням карʼєри, але його відмовив саме Агассі. Якось Андрій випивав у барі в Монте-Карло. До нього приєднався Андре, який якраз нещодавно розлучився з Брук Шилдс. Агассі дав декілька цінних порад українському колезі, детально проаналізувавши стиль його гри. Перед фіналом Ролан Гаррос американець з жахом згадував, що «сам створив цього дракона», який ледь його не зжер.
Фінал Ролан Гаррос дозволив Медведєву не лише повернутися до числа 50 найсильніших тенісистів світу, а й утретє брати участь у Кубку Великого шлема. Цього ж року наш земляк дійшов до єдиного у своїй карʼєрі фіналу у парному розряді – з Маратом Сафіним вони програли у фіналі Кубка Кремля Даніелю Вацеку та Джастіну Гімелстобу.
Останнім турніром у карʼєрі Медведєва став Відкритий чемпіонат Санкт-Петербурга 2001 року, де він у першому колі несподівано переміг десяту ракетку світу Томмі Хааса, але вже в наступній грі поступився Штефану Коубеку з Австрії.
«Якщо порівняти з іншими спортсменами, то, звичайно, я рано завʼязав з тенісом. На жаль, тоді я не назвав якісь конкретні причини, чому завершив карʼєру. Я не був сильно травмованим, вік та здоровʼя мені дозволяли грати ще років пʼять, тож, у принципі, я ще й досі міг би бути чинним атлетом. Але у 25 років мені здалося, що я займаюся не тією справою. Так, я спортсмен, так, у мене виходить, я дуже люблю теніс і спорт. Але не моє це було», – так згодом пояснив своє рішення так рано завершити карʼєру Медведєв.
Бізнес та громадська діяльність
Після завершення карʼєри тенісиста Андрій почав займатися тренерською роботою. У 2002-му Медведєва обрали Послом доброї волі України при ООН. У цій ролі він брав участь в акції «Пробіг заради життя» у Києві у вересні 2002 року, спрямованої на збирання грошей для боротьби зі СНІДом. У 2004-му його обрали президентом Федерації тенісу України, а в 2006 році він став почесним президентом ФТУ. У 2009 Андрій Медведєв створив і очолив Український тенісний союз.
Паралельно екстенісист почав займатися бізнесом, ставши співвласником кількох компаній, – від виготовлення меблів до перероблювання сміття. У 2004-му Медвєдєв був учасником Помаранчевої революції. Стверджує, що його меблева фірма возила на Майдан дрова для багать, адже сировини мала вдосталь. Крім того, він захоплюється риболовлею.
Цікаво, що легенді українського тенісу ще у 1995-му пропонували переїзд у Москву на вигідних умовах: розкішна квартира, велика зарплата. Але Андрій відмовився. Вже тоді відчував, що «на пенсії» його тягнутиме у Київ.
«Я ніколи не приховував, що раніше Батьківщиною для мене був Радянський Союз, бо я там народився. І полюбити Україну з першого погляду я не міг – раніше столицею була Москва, у мене багато друзів у Росії, моє коріння – з Уралу. До того ж я довго працював за кордоном, і мені складно було зрозуміти психологію України. Поміняти щось у 17-річній голові було важко. Але тепер я вважаю, що моя любов до України набагато глибша, тому що зараз я її люблю свідомо», – заявив Медведєв.
На початку повномасштабного вторгнення Сергій Стаховський опублікував фото, яке облетіло не лише українські, а й світові медіа. «Легенда світового тенісу @medvedev77 залишається у Києві та готовий зустріти ворога. Неймовірно радий побачити капітана збірної України з тенісу Андрія Медвєдєва. Патріота України», – написав Сергій на своїй сторінці.
Допис, поширений Sergiy Stakhovsky/Стаховський (@stako_s)
Інформаційний резонанс був потужним – світові медіа перепощували це фото з посилом про країну-агресора, якого треба негайно зупинити. У світі ще памʼятають ексчетверту ракетку планети з України.
У ніч з 14 на 15 вересня 2011 року Медведєв, керуючи позашляховиком Toyota Land Cruiser, на смерть збив 28-річного чоловіка, який переходив дорогу пішохідним переходом біля села Глеваха Васильківського району Київської області. Удар був настільки потужним, що потерпілий вилетів на сусідню смугу, де його ще й переїхала фура.
Спершу Медвєдєв категорично заперечував, що за кермом був він. На допиті говорив, що тієї злощасної ночі викликав драйвера, щоб той відвіз його додому, тенісист заснув, потім відчув удар, коли прокинувся – побачив порожню машину, а драйвер втік. А от свідки стверджували, що за кермом був екстенісист. До того ж пʼяний.
У підсумку Медвєдєв уникнув вʼязниці. «На думку судмедексперта, автомобіль Toyota зламав пішоходу ногу. А ось смерть чоловіка настала вже після того, як його переїхала фура. Що стосується проб на алкоголь, у водія позашляховика кількість проміле була вищою за норму», – цитує тодішнього начальника пресслужби МВС у Київській області Миколи Жуковича портал isport.
Андрій Медведєв проживає в Україні і Монако. З майбутньою дружиною Оксаною їхпознайомили спільні друзі. Оксана тоді працювала у журналістиці та хотіла зняти сюжет для своєї програми. «Я прийшов на зустріч, щоб поговорити про це, але до сюжету так і не дійшло. А ось родина вийшла», – жартував згодом тенісист. Пара виховує сина Дмитра та доньку Катерину.
До слова, старша сестра Андрія – Наталя теж була відомою тенісисткою. Вона розпочала карʼєру у 1987 році, і її найвищим досягненням стала 23-тя сходинка світового рейтингу. У доробку Наталі 4 титули в одиночному розряді та 12 – у парному. У 1998 році їй довелося завершити карʼєру через серйозні травми. Нині працює тренеркою.
