Важливо, щоб серед країн, які відправлять в Україну свій військовий контингент, були "великі держави".
Про це президент України Володимир Зеленський заявив перед зустріччю з віцеканцлером та міністром фінансів Німеччини Ларсом Клінгбайлем, повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Укрінформ".
"Я думаю, що буде різний рівень залученості (країн до гарантій безпеки Україні - ред.), але не мені вирішувати й говорити про "boots on the ground" (війська на місці). Думаю, важливо, що вони були з боку великих країн, провідних учасників "коаліції рішучих". Це має значення. "Boots on the ground" - важливий фактор", - сказав Зеленський.
Президент підкреслив, що головною гарантією безпеки є сильна українська армія.
"Ми не хочемо зменшувати кількість солдатів, бо це дуже небезпечно", - зазначив глава держави.
Зеленський наголосив, що для цього потрібне посилене фінансування ЗСУ, а також усієї української військової сфери - передусім вітчизняного виробництва дронів.
Нагадаємо, 18 серпня у Білому домі відбулася зустріч лідерів України, США, Франції, Фінляндії, Німеччини, Британії, Італії, а також голови Єврокомісії та генсека НАТО. Головною темою обговорення стали гарантії безпеки для України.
Союзники розглянули можливість гарантій безпеки, подібних до статті 5 НАТО, але поза межами Альянсу.
У ході переговорів президент США Дональд Трамп підтвердив участь США у цих гарантіях, однак наголосив, що основне навантаження має лягти на європейських партнерів, і виключив відправку американських військових до України.
Натомість "коаліція рішучих" оголосила готовність розгорнути сили стримування в Україні. Після зустрічі у Білому домі близько 10 країн погодились відправити війська до України. Коаліція також направить своїх військових планувальників до США для консультацій.
Зокрема, у Німеччині заявили, що не відкидають можливості розміщення свого військового контингенту в Україні, а Велика Британія прямо наголосила на готовності направити війська вже в перший тиждень після набуття чинності потенційною мирною угодою або домовленістю про припинення вогню з Росією.
Естонія готова направити до України військовий миротворчий контингент у складі однієї роти.
Водночас міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що його країна не відправлятиме війська в Україну.
За його словами, серед ключових завдань країни - захист східного флангу НАТО та охорона польсько-білоруського кордону, де 5000-6000 військовослужбовців постійно займаються підтримкою безпеки, а також забезпечення інфраструктури та логістики для "потенційної миротворчої місії".
Речник уряду Греції Павлос Марінакіс також повідомив, що країна "допоможе в такій справі, але не військами".
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що передчасно обговорювати відправку військ в Україну. За його словами, насамперед потрібно укласти мирний договір і зрозуміти, які основні елементи цієї угоди, якими будуть гарантії безпеки і роль європейських країн.
