Велика Британія, США та десяток інших західних країн у четвер, 31 липня, засудили зростання загрози з боку іранської розвідки, яка “полює” на громадян на їхніх територіях, повідомляє FT.
У спільній заяві країн йдеться про те, що серед цілей Ірану, зокрема, чинні та колишні посадовці в Європі та Північній Америці, дисиденти та журналісти. Мета Тегерана — вбивства, викрадення та переслідування таких “цілей”. Іранські агенти дедалі частіше співпрацюють зі злочинними організаціями.
“Ми вважаємо такі напади, незалежно від їхньої мети, порушенням нашого суверенітету …Ми зобов'язуємося співпрацювати, щоб запобігти таким діям, і закликаємо іранську владу негайно припинити таку незаконну діяльність на наших територіях”, – заявили західні країни, серед яких також Франція, Німеччина та Канада.
Попередження з'явилося в період загострення напруженості між Заходом та Іраном, яка ще більше посилилася після того, як Ізраїль минулого місяця провів військову кампанію проти Тегерана, до якої приєдналися США, атакуючи іранські ядерні об'єкти.
Штати та їхні європейські союзники вже тривалий час перебувають у протистоянні з Іраном через його ядерну програму й обурені підтримкою Тегераном Росії у війні проти України.
Міністерство національної безпеки США в червні в оцінці загроз заявляло, що Тегеран може полювати на урядовців США, яких вважає відповідальними за смерть іранського військового командира, вбитого в січні 2020 року. Йдеться про ліквідацію Касема Сулеймані за наказом американського президента Дональда Трампа під час першого терміну в Білому домі. Європейські держави також посилили увагу через загрозу з боку іранських агентів. У травні в Британії заарештували вісьмох чоловіків, серед яких було семеро іранців, у зв'язку з підозрою в підготовці терактів.
Аналітики так і не дійшли одностайної думки щодо масштабу шкоди, завданої ядерній програмі Тегерана. Чи можна сподіватися, що апогей геополітичного протистояння вже минув, а привид ядерного апокаліпсиса розвіюється, так і не втілившись? Чи те, що відбулося, є лише одним з епізодів у жорсткому сценарії, де кожна наступна дія брутальніша за попередню? Про це — в статті “Після “Висхідного лева”: Іран зализує рани чи точить пазурі?” В’ячеслава Ліхачова.
