Коротко
Закарпатський окружний адміністративний суд дозволив забудову полонини Руна, незважаючи на протести екоактивістів. Забудовник розпочав будівельні роботи без оцінки впливу на довкілля, що викликало кримінальну справу та суспільний резонанс. Екологи очікують публікацію повного тексту рішення суду для підготовки апеляції.
Закарпатський окружний адміністративний суд дозволив забудову полонини Руна. Екоактивісти просили визнати незаконним рішення сільської ради про затвердження будівництва вітрової електростанції на високогірʼї Карпат, проте отримали відмову у задоволенні позову. Про це повідомила організація «Екологія – Право – Людина» у четвер, 21 серпня.
Екологи вимагали визнати протиправним і скасувати рішення Тур’є-Реметівської сільської ради про виділення ТОВ «Вітряний Парк Турянський» 15 га землі для зведення вітрової електростанції на полонині Руна. Забудовник без необхідних висновків про вплив будівництва на екологію почав розкопки ґрунту для встановлення майбутніх вітряків.
Після початку робіт правоохоронці відкрили кримінальну справу, яку розглянули на засіданні при Державній інспекції архітектури і містобудування. Проте, згідно з висновком Держекоінспекції, вітрова електростанція – це об’єкт будівництва з «класом наслідків СС1» і, згідно з законодавством, її зведення не підлягає оцінці впливу на довкілля.
Екологічна організація заявляє, що справа від самого початку мала широкий суспільний резонанс. Протягом її розгляду представники забудовників вдавалися до дискредитації екоактивістів та медійних атак. Зокрема, за інформацією активістів, тиск відчула доцентка УжНУ Оксана Станкевич-Волосянчук, щодо якої подавали необґрунтовані скарги до МОН.
«Оскільки суд оголосив лише вступну та резолютивну частини рішення, аргументи, що обґрунтовують ухвалене рішення, наразі невідомі. Ми очікуємо на публікацію повного тексту, щоб підготувати апеляційну скаргу до апеляційного адмінсуду», – зазначають екоактивісти.
Додамо, що проєкт із будівництва ВЕС реалізовує управляюча компанія «Вітряні парки України», що належить екснардепу Максиму Єфімову, який у 2023 році достроково склав депутатський мандат, та Едуарду Мкртчану – сину колишнього директора однієї з найбільших корпорацій України — «Індустріального союзу Донбасу», половина акцій якого належала російським інвесторам.