Науковець описав розвинену цивілізацію, яка будувала величні храми та масивні портові стіни, перш ніж бути поглинутою морем понад 11 600 років тому. Тепер він вважає, що знайшов Атлантиду лише за дві милі від узбережжя Кадіса, Іспанія.
Про це Daily Mail розповів археолог Майкл Доннеллан.
Хоча багато вчених відкидають Атлантиду як чистий міф, Майкл Доннеллан сказав, що загублене місто реальне, і в нього є підводні кадри, щоб це довести. Сенсаційну заяву він зробив минулого місяця на Космічному саміті, конференції в Північній Кароліні, присвяченій альтернативній історії, де представив свій майбутній документальний фільм.
Доннеллан провів вісім років, досліджуючи узбережжя Кадіса за допомогою сонару та лідару. Зрештою він виявив довгі лінійні структури, викарбувані на дні океану, які утворювали серію величезних концентричних кругових стін. За оцінкою, кожна з яких має висоту понад 20 футів і розташована в організованому візерунку.
Найбільше пошкоджень зазнала зовнішня стіна — ніби її вдарило потужне цунамі, що насувається з моря. Друга й третя стіни були повністю зміщені, а сканування показало, що вони розділені на дві частини.
Між стінами розташовувалися майстерно вирізьблені канали, а в центрі — прямокутні руїни, які перегукуються з описом храму Посейдона Платоном. Це утворює те, що він вважає столицею Атлантиди.
У творах Платона описана розвинена цивілізація, яка будувала величні храми та масивні портові стіни, перш ніж бути поглиненою морем понад 11 600 років тому
«Ми називаємо це великою стародавньою атлантичною культурою, в це набагато легше повірити. Я думаю, що це шлях до того, щоб люди поступово, з часом, почали сприймати слово „Атлантида“ набагато серйозніше», — сказав науковець.
У сценах з документального фільму Доннеллан та його команда занурюються в каламутні води та швидко зіштовхуються віч-на-віч з першою стіною. Він описав занурену споруду як таку, що має гострі прямі кути, плоскі поверхні та рівномірну ширину, що становить кілька футів завтовшки.
За словами археолога, це дослівно відповідає всьому, про що писав Платон. Воно прийшло з-за проток у регіоні, відомому грекам 2400 років тому як Гадес. Ми чудово знаємо й донині, що Гадес — це сучасний Кадіс, який є найстарішим містом у Західній Європі.
Історія Платона про Атлантиду згадується переважно в «Тімеї» та «Критії», написаних близько 360 року до нашої ери. Він описує могутню острівну державу, розташовану за Геракловими стовпами, давньою назвою Гібралтарської протоки, в Атлантичному океані навпроти Середземного моря.
У «Критії» Платон пише, що Атлас, перший цар Атлантиди, правив разом зі своїм братом-близнюком Гадейром. Разом вони розділили територію острова, контролюючи землю, багату на ресурси, палацову архітектуру та складну мережу каналів і гаваней.
Масивні споруди були знайдені приблизно за 65 футів під поверхнею. Команда також виявила довгі, лінійні споруди, викарбувані на дні океану. Але, як свідчить легенда, атланти стали жадібними та корумпованими, тому боги покарали їх. Платон писав, що весь острів був стертий з лиця землі потужним землетрусом і повінню, зникнувши під хвилями.
Археолог визнає, що історики не знають, що спричинило ці жахливі події, але вказав на ідею Молодшого Дріасу, суперечливого періоду, який, як вважається, закінчився близько 11 600 року до нашої ери.
Під час 20 занурень Доннеллан та його команда виявили ще більш переконливі підказки: менші стіни, що зруйнувалися на морському дні, прорубані канали та розкидані брили, які, на його думку, були викинуті з місця їхнього початкового будівництва. Екіпаж натрапив на величезне каміння, приблизно вдвічі менше за розміром з невеликий автомобіль, яке було ідеально прямокутним.
«Існує безліч артефактів, які відповідають стародавньому мегаполісу. Однак стиль будівництва точно не римський і не венеціанський. І на такій відстані та глибині це зробило б це місце набагато старішим», — сказав Доннеллан.
За Платоном, Атлантида мала 3000 стадій завдовжки та 2000 стадій завширшки, що дорівнює 341 милі на 227 милям — приблизно розміром з Неваду.
Доннеллан просканував лише одну чверть усього міста, виявив, що їхнє відкриття точно відповідає давнім вимірам. Поблизу верхнього акрополя сканування фіксує залишки окремих споруд, що близькі до будівель. Але в центрі науковець помітив прямокутне утворення масивних розмірів, ідеально орієнтоване відносно сторін світу.
Платон описує Атлантиду як геометрично сплановане місто з концентричними колами землі та води, зосередженими навколо центрального акрополя. Він також зазначає, що центральна рівнина була прямокутною і здебільшого прямою та довгастою за формою, а орієнтувалася вона з півночі на південь.
Раніше ми писали, шо вченими продовжується дослідження стародавнього міста, заснованого Олександром Македонським. Місто було знайдено на глибині 50 метрів на початку 21 століття біля берегів Єгипту. Греки називали його Геракліон, єгиптяни — Тоніс. Місто стало вважатися легендою після того, як пішло під воду 1200 років тому.
Поступово вчені, крок за кроком, дізнаються все більше про це таємниче місто. Воно оповите легендами, пов’язаними із Троєю, красунею Єленою та її коханим Парісом.
Утім досі не виявлено, що ж спричинило зникнення Тоніс-Геракліону під водою. Науковці висувають кілька версій, серед яких — землетрус, підвищення рівня води та зсув ґрунту.
