Молода усміхнена жінка на фото – Анастасія Сафронова. Позаду неї – підручники української мови, розписана ваза з вербою, "щоденник пам’яті" та оголошення українською: "Розпочався урок – вимкни мобільний телефон". Світлину зробили ще до 2014 року, коли Анастасія викладала українську мову та літературу в початкових класах у Луганську.
Анастасія закінчила Луганський національний педуніверситет імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Початкові класи. Українська мова та література".
Дівчина вочевидь читала "Кобзар" та твори Василя Симоненка, знає біографії визначних учасників боротьби за державний і культурний суверенітет України.
Проте вона відмовилася від цього, коли рідне місто окупували російські війська та незаконні збройні формування. У соцмережах Анастасії до окупації Луганська не було навіть натяку на її прихильність до Росії. Лише романтичні картинки та фрази, які розбавляє один допис про підтримку луганського футбольного клубу "Заря".
Зараз на сторінці Анастасії – фото на фоні триколорів та російські патріотичні лозунги.
У 2015 році Анастасія вступила до того ж університету і змінила спеціальність – перевчилася на вчительку російської мови. Мине ще кілька років, і вона стане вчителем історії. У 2021 році пройде навчання в окупованому педуніверситеті.
Тепер ця жінка пояснює "велич русского мира" та читає лекції про Петра I. Анастасія Сафронова – ідентифікована журналісткою викладачка "Республіканського козачого кадетського корпуса імені маршала авіації Олександра Єфімова". В її теперішньому кабінеті явно немає "Щоденника пам’яті" та підручника з української мови. Як і в будь-якій школі.
Вибір Сафронової може кваліфікуватись як колабораційна діяльність – стаття 111-1 Кримінального кодексу України.
Після окупації Луганська частина місцевих вчителів стали частиною системи, що готує дітей до війни проти України.
Журналістка ідентифікувала 14 педагогів, які працюють у навчальному закладі, створеному окупантами на базі колишнього українського ліцею. Підліткам викладають історію Росії, готують до служби в армії РФ, навчають користуватись БПЛА та заряджати зброю.
Усе це – частина масштабної кампанії Росії із мілітаризації українських дітей на окупованих територіях.
До окупації 2014 року тут був Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії". Після захоплення ліцей перемістився на підконтрольну Україні територію – до міста Кремінна.
На старому місці окупанти створили Республіканський козачий кадетський корпус імені маршала авіації Олександра Єфімова – навчальний заклад загальної й середньої освіти, який готує неповнолітніх учнів до військової служби в окупаційних військах.
Тут навчають дітей з 5-го по 11-й клас. Після закінчення кадети йдуть на державну службу, військові вищі навчальні заклади або в армію, де зокрема беруть участь у війні проти України в лавах козачих формувань.
На днях відкритих дверей у кадетському корпусі представники російських збройних формувань агітують підлітків вступати до них після навчання.
У російському медіа в квітні 2025 року вийшов репортаж звідти. Жителька Луганська Дар’я прийшла в корпус зі своїм сином Святославом. Він закінчує шостий клас загальноосвітньої школи та хоче стати кадетом, каже мати.
"Я вважаю, що чим раніше наші хлопчики в наш непростий час зрозуміють, що така військова справа, що таке захищати Батьківщину – то краще. Вони вийдуть із корпусу підготовленими, навченими найголовнішому – захисту своєї землі", – пояснює Дар’я.
Частина колишніх викладачів та персоналу ліцею, які не покинули Луганськ у 2014 році, перейшли працювати до окупантів в козачий кадетський корпус.
Наприклад, Андрій Устинських працював в ліцеї вчителем фізичного виховання. Він погодився на пропозицію окупаційної влади стати начальником відділу забезпечення Республіканського козачого кадетського корпусу. Його ідентифікували українські правоохоронці та відкрили кримінальне провадження.
До 2022 року Андрій Устинських був заступником директора козачого кадетського корпусу. А навесні 2023 – став директором козачого кадетського корпусу. Цю посаду він обіймає і досі.
Андрій Устинських безпосередньо допомагав РФ організовувати підготовку та навчання особового складу збройних формувань. Як керівник він впроваджував в навчальний процес козачого кадетського корпусу стандарти освіти держави-агресора.
В одному з інтерв’ю Устинських каже, що Луганський козачий кадетський корпус ім. маршала авіації Єфімова "закладає фундамент в підготовці майбутніх захисників вітчизни".
У лютому 2025 року Рівненський міський суд визнав Андрія Устинських у державній зраді та колабораційній діяльності. Його заочно засудили до 14 років з конфіскацією майна та забороною обіймати посади в держорганах строком на 15 років.
Також в лютому йому оголосили нову підозру – вже за порушення звичаїв війни. За даними слідства, він пропагандує серед дітей позитивне ставлення до служби в окупаційній армії РФ, а також в російському козацтві.
У серпні 2023 року Андрій Устинських підписав угоду про співробітництво свого козачого корпусу з російською козачою бригадою "Терек", яка входить в збройні сили РФ. Тим самим сформував позитивне ставлення до воєнізованих підрозділів Росії, йдеться в тексті нової підозри.
У січні 2024 року для двох хлопців, Матвія та Владислава, він організував "Один день з життя військовослужбовця" та подарував комплекти військової форми.
Також в козачому кадетському корпусі навчають керувати БПЛА, проводять зустрічі з учасниками бойових дій з боку РФ, стройові дефіле та інші заняття, що готують до служби в окупаційній армії.
В одному з інтерв'ю директор корпусу наголосив, що кадети не лише беруть участь у різних заходах, а й воюють проти України. Випускники служать у різних військових структурах Росії, а також навчаються у вищих військових навчальних закладах.
"Щороку ми випускаємо близько 50 кадетів. Мета кадетського корпусу – підготувати майбутніх захисників нашої Батьківщини. Кадети проходять навчання, щоб потім вступити до вищих військових навчальних закладів та стати гідними захисниками своєї країни", – сказав він.
31 травня 2024 року на дворі Республіканського козачого корпусу зібрались кадети-випускники. В центрі урочистої "лінійки" – кілька кадетів з молодою рудоволосою жінкою співають пісню.
Буйну голову сложу!" – виразно приспівує у мікрофон жінка.
Це заступниця директора з виховної роботи кадетського корпусу Анжеліка Бова. Нещодавно в інтерв’ю російським журналістам вона розповіла, що основна освітня програма кадетського корпусу складається з військово-спортивної підготовки та військової справи.
"Найголовніше, що діти зайняті двадцять чотири години на добу, вони не мають вільного часу. Якщо це навчальний процес у першій половині дня, це додаткова освіта – позаурочні заняття. Спорт також дуже різноманітний. Починаючи від армійського рукопашного бою та закінчуючи волейболом, баскетболом та футболом", – поділилася з російськими журналістами Анжеліка Бова.
Сама Анжеліка Бова – українка, жителька Луганська, яка також навчалась в педуніверситеті ім. Шевченка. В одному з інтерв'ю жінка казала, що вона педагог у п'ятому поколінні – від прапрабабусі до мами. Мати, до речі, за її словами, викладала російську мову на заході України.
Анжеліка Бова – працювала викладачкою гуманітарних наук. Позиціонує себе як активну громадську діячку. В одному з освітніх ресурсів вказано, що Бова у 2020 році робила відеолекцію про політичну ідеологію та політичні рухи та партії.
Окрім Бови, Устинських та Сафронової, журналістка ідентифікувала й інших викладачів Республіканського козачого кадетського корпусу ім. Єфімова:
Росія активно розбудовує мережу закладів мілітаризації українських дітей на тимчасово окупованій території. Такого поняття як мілітаризація не існує в міжнародних правових договорах, проте вже 11 років вона є реальним явищем в окупації.
Вже відомі мілітарні рухи "Юнармія" та "Двіженія первих", але окрім цього українських дітей вчать бути російськими військовими у звичайних освітніх закладах. Наприклад, в кадетських.
За словами юристки Регіонального центру прав людини Катерини Рашевської, активне створення кадетських корпусів на окупованій Луганщині розпочалося у 2015 році. Наразі в Луганській області функціонує три козачих кадетські корпуси – в Алчевську, Луганську і Старобільську.
За словами Катерини, на базі тридцяти шкіл працює 40 козачих кадетських класів, три поліцейських кадетських класи, три кадетських класи Слідчого комітету, шість кадетських класів Міністерства надзвичайних справ і дев'ять кадетських класів Росгвардії.
"Я спостерігала таку загрозливу річ, що Луганщина стає своєрідним хабом для того, щоб виманювати дітей з нових окупованих територій. Наприклад, в Херсонщину часто приїжджають з цих кадетських луганських класів, класів Слідчого комітету і агітують переїхати спочатку на територію окупованої Луганщини, а далі – у РФ", – розповідає Катерина Рашевська.
Правозахисники неодноразово фіксували, як мілітаризовані та індоктриновані діти стають агентами російської пропаганди, зокрема для дітей з нових окупованих територій, каже вона. Часто дітей, які закінчують мілітаризовані класи, спонукають йти на так зване "СВО" – брати участь у війні проти України. А згодом, якщо виживуть, навчати наступне покоління.
І цьому є підтвердження в російських медіа: "Сини учасника "СВО" вступили в Республіканський козачий кадетський корпус". Російський депутат Держдуми Віктор Водолацький завітав до корпусу, щоб відвідати 12-річного Олександра та 14-річного Владислава. Діти "опинилися у важкій життєвій ситуації": батько виховував їх сам, а після загибелі його брата на війні проти України теж приєднався до російської армії.
"Поговорив з хлопчиками, розповів їм, що тут вони зможуть здобути базові навички військової підготовки, і якщо будуть добре вчитися, то продовжать справу свого батька і стануть справжніми захисниками своєї Батьківщини", – розповідав Водолацький.
На думку Катерини Рашевської, ситуація з окупованою Луганщиною складніша, ніж з новоокупованими. Території, які під контролем РФ від 2014 року, вже налаштовані на російську систему освіти, зокрема пропаганду служби в армії, і вона буде лише посилено розширюватися.
"Що робить Російська Федерація? Вони не просто радикалізують дітей, кладуть їм в їхні уми ці думки про війну. Вони з цього зробили державну політику. Це уже без перебільшень. Таку політику не важко ідентифікувати: можна подивитися укази Путіна, їхню молодіжну політику, їхню стратегію боротьби з тероризмом, з екстремізмом, законопроєкт про уніфікацію програм перебування у таборах, з посиленням військово-патріотичної складової", – розповідає Рашевська.
Юристка пояснила, що Женевська конвенція чітко забороняє пропаганду військової служби в силах супротивної держави. Відповідно до Міжнародного гуманітарного права, освіта має надаватись відповідно до культурних традицій цих дітей і мовних традицій, як і до окупації. Так само Гаазька конвенція забороняє примус до прояву лояльності в окупаційній державі.
"Тут є низка порушень. Але проблема в тому, що жодна з них не сягає порогу злочину міжнародного. Тобто пропаганда служби в Збройних силах окупантів, поширення російських стандартів, навіть долучення дітей до мілітаризованих об'єднань – це не є воєнним злочином. Воєнним злочином є лише участь дітей, залучення дітей до активних бойових дій, чого Росія не робить. Вона почекає до 18-річчя і змусить їх або призовом, або примусом до підписання контракту, зокрема через пропаганду", – каже Рашевська.
Вона впевнена, що міжнародні організації, зокрема Міжнародний кримінальний суд, можна переконати визнати таку мілітаризацію міжнародним воєнним злочином. На минулорічній зустрічі з прокурором МКС Карімом Ханом правозахисники погодились, що мілітаризація ментально травмує дітей і може вважатися нелюдським поводженням з цивільними.
"Обидва злочини – це одночасний воєнний злочин, злочин проти людяності, – пояснює Рашевська. – Або ж це може бути визнано дискримінаційним переслідуванням. Росія реально атакує українських дітей на окупованих територіях, перетворюючи їх на власних патріотів, хоча за нормами Міжнародного гуманітарного права і Конвенції про права дитини вона мала б до них ставитися як до іноземних громадян і не чіпати".
Так само, на думку Рашевської, вплинути на Росію може і запровадження санкцій проти людей, які беруть участь в мілітаризації та індоктринації дітей.
"Можливо, це зможе якось призупинити темпи і продемонструвати батькам, що це протиправна діяльність, яка може зашкодити їхнім дітям. Хтось каже, що їх не змушували йти в "Юнармію", – каже Катерина. – А хтось, навпаки, що змушували. Приходили і казали: "Вибирайте один якийсь із рухів і долучайтеся, або у вас будуть проблеми".
Зараз Республіканській козачий кадетський корпус бореться за звання кращого у всеросійському конкурсі і вже увійшов до десятки фіналістів. В одному з російських новинних сюжетів про нього говорять наступне:
"Понад 90% випускників козацького кадетського корпусу вступають до військових вищих навчальних закладів, академії ФСБ, МВС, Росгвардії. Пов'язують своє життя зі служінням Росії".
За роки окупації система освіти набула мілітарного забарвлення. Колишні українські вчителі стали частиною російської навчальної програми, що впроваджує в дитячу свідомість культ війни та служби державі-агресору.
І якщо сьогодні ці діти носять російську форму в кадетських класах та вчаться збирати автомати, то вже завтра вони можуть тримати зброю на фронті і брати участь у війні проти країни, в якій народилися.
Текст був підготовлений у співпраці з Реконінґ Проджект (The Reckoning Project), глобальною командою журналістів і юристів, яка займається документуванням, висвітленням і збором доказів для розслідування воєнних злочинів.
