3 липня у Києві в Михайлівському соборі, а після на Майдані Незалежності, попрощалися з полеглим пілотом F-16, Героєм України посмертно Максимом Устименком.
Чоловік закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Іван Кожедуба. В один рік разом з ним випустилися Андрій «Джус» Пільщиков та Олексій «Мунфіш» Месь, які, на жаль, також загинули під час виконання бойових завдань.
Максим був підполковником та льотчиком першого класу.
У перші дні великої війни у складі 40 бригади тактичної авіації він відбивав ворожі атаки. А згодом разом з побратимами вони створили легендарний образ Привида Києва.
«Максим був найкращим. Він легко опанував літак МІГ-29 та знищував повітряні цілі. Перші дві крилаті ракети знищив саме Максим над Обуховом в напрямку Києва. Він також швидко опанував F-16 та водночас здійснював польоти на „Gripen“. Всі дивувалися, як за такий короткий період він адаптувався під літак, це не так легко, і це дається не всім», — розповіли у Повітряному командуванні «Захід».
Максим професійно здійснював польоти на літаках чотирьох різних типів.
«F-16, як і будь-яку новітню техніку, доручають найкращим, найперспективнішим пілотам, які дійсно можуть себе проявити, мають льотні навички, бойовий досвід, знання англійської мови, такі як Максим. Вони, здобули безцінний бойовий досвід, якого не мають навіть країни, які вже давно використовують F-16. Такого досвіду, як в Україні, не має ніхто», — наголосив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
На жаль, у ніч на 29 червня під час повітряної атаки ворога, який випустив понад 500 цілей по території України, Максим Устименко загинув.
Пілот знищив 7 повітряних цілей, під час ураження останньої його літак зазнав серйозних ушкоджень і почав втрачати висоту.
Пожертвувавши власним життям Максим відвів борт у безпечне місце далі від населених пунктів, не встигнувши катапультуватись.
Посмертно бійцю надали звання Героя України. У нього залишилися батьки, брат, дружина та 4-річний син.
«Був світлом і душею»: у Києві попрощалися з актором та добровольцем Юрієм Феліпенком.
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»