Раніше існувало лише два напрями надання платних послуг:
Щоправда, була інформація, що уряд розглядає питання підтримки груп подовженого дня за державний кошт. І це зрозуміло: для багатьох батьків платна подовженка – це великий тягар, який вони неспроможні нести. За таких умов діти ризикують після закінчення занять опинитись на вулиці, бо безоплатно знаходитись у школі вже не матимуть права. Але підтвердження того, що уряд вирішив питання державної підтримки груп подовженого дня, поки що не було.
Батьки, з якими я поспілкувалась, дуже хотіли зрозуміти, скільки тепер коштуватиме подовженка, як складатимуться відносини з учнями вчителя, якщо з одними він спілкуватиметься лише на уроках, а з іншими – займатиметься репетиторством? Чи не призведе це до різного відношення до учнів? Бо, погодьтеся, важко ставити погану оцінку тому, в кого ти є офіційним репетитором. І взагалі, що буде, якщо батьки не погодяться на платні послуги?
За законом, оприлюднити вартість платних освітніх послуг учбовий заклад повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку їх надання. Також заклад освіти має забезпечити на своєму вебсайті (а в разі його відсутності – на вебсайті засновника) відкритий доступ до інформації про перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати. Це передбачає стаття 30 Закону України «Про освіту».
Подивившись сайти шкіл, гімназій та ліцеїв Одеси, жодної інформації про платні послуги не знайшла.
Тому вирішила отримати хоч якісь розʼяснення в департаменті освіти міської ради. Спочатку директорка Олена Буйневич була у відпустці (хоча невже окрім керівниці ніхто не володіє цією інформацією), потім мені просто не відповідали, а згодом запропонували прийти на брифінг. Брифінги, як на мене, це щось на кшталт «середньої температури по лікарні» – спікери говорять багато, але розібратись досконало хоч в одному питанні за таких умов спілкування майже неможливо.
Саме так було і цього разу. Олена Буйневич швиденько пробіглась по основних питаннях підготовки до нового навчального року, а на питання щодо платних послуг відповіла, що вона вдячна законодавцям за те, що платні послуги тепер будуть офіційними і вчителі отримають гроші за додаткову роботу. Щодо подовженки додала, що в кожній школі Одеси будуть створені безоплатні групи подовженого дня одночасно з платними. Хто матиме право на відвідування безоплатних груп, скільки, хоч приблизно, коштуватиме тепер подовженка, чим відрізнятимуться умови перебування дітей, – про це не було сказано ані слова. Поспілкуватись окремо, дати інтервʼю керівниця відмовилась.
Для того, щоб діти могли отримувати платні освітні послуги, батьки мають ДОБРОВІЛЬНО написати відповідну заяву керівнику закладу освіти на отримання таких послуг. Відповідно до пункту 1.6 Порядку надання платних послуг, платні освітні послуги надаються на підставі письмової заяви фізичної особи. Керівник закладу освіти не має права примушувати здобувачів освіти та їхніх батьків отримувати будь-які платні послуги у сфері освітньої діяльності, чи то відвідування майстер-класів, чи то освітніх заходів у позанавчальний час.
Батьки, з якими я спілкувалась, впевнені, що добровільність платних послуг в школі вже давно пішла у минуле. Бо діє багато маніпулювань: «ви що, вважаєте свою дитину гіршою за інших і не хочете, щоб вона додатково займалась?», «невже вам шкода грошей на свою дитину?», «щоб не бути гіршим за інших, ваша дитина має принести гроші і взяти участь у святковому заході школи». Перелік таких штампів можна продовжувати.
Досить жорстко щодо перспектив реалізації прийнятої постанови КМУ висловилась співголова ГО «Батьки SOS» Альона Парфьонова. Вона впевнена, що тепер вчитель втрачає сенс якісної праці за зарплату, йому вигідніше орієнтувати батьків учнів на платні заняття. Чітких систем внутрішнього аудиту, який заперечував би поступове збільшення платних послуг відносно учбового плану, на сьогодні теж не існує.
«Платні послуги мають бути винесені за межі школи. Бо якісна освіта повинна надаватися в самій школі, а ми зараз фактично підміняємо це поняття. Виходить, що якість – це те, за що треба доплачувати», – каже Альона Парфьонова. І з нею важко не погодитись.
