Аграрії з посушливого півдня б’ють на сполох: погода знищує посіви. Якої допомоги потребують фермери і чи збере Україна достатньо озимих для власних потреб?
У червні в Україні почали збирати врожай озимих пшениці, ячменю, гороху та ріпаку. Першими в поля вийшли аграрії південних регіонів. До кінця червня на Дніпропетровщині, Одещині та Миколаївщині вдалося зібрати понад 188 тис. тонн зерна із 74,3 тис. га земель, ідеться в даних Міністерства аграрної політики та продовольства. Загалом в Україні озимими культурами засіяно понад 6 млн га.
У 2025 році поряд з воєнними ризиками справжнім випробуванням для агросектору стала несприятлива погода. Через неї втрати врожаю фермерів деокупованої Херсонщини сягнули 1 млрд грн. Чи вплине це на продовольчу безпеку країни та яку підтримку хочуть і можуть отримати від держави постраждалі?
У 2025 році валовий збір озимих зернових культур в країні очікується на рівні 22 млн тонн, прогнозує Інститут аграрної економіки. Це на 9% менше, ніж у 2024-му. Озимої пшениці зберуть близько 19 млн тонн, ячменю – 2 млн тонн, жита – понад 220 тис. тонн. Урожай озимого ріпаку прогнозується на рівні 3,3 млн тонн.
Експерти вважають, що врожай озимої пшениці знизиться на понад 8%, ріпаку – на 7%, ячменю – на 16-17%. Водночас очікується, що обсяги збору жита зростуть на 2%. "Цих обсягів достатньо, щоб забезпечити власні потреби й утримати експортний потенціал країни на достатньому рівні", – наголошують в інституті.
У лютому прогноз науковців був оптимістичнішим. Тоді вони передбачали, що валовий збір озимих культур становитиме 23 млн тонн, тобто лише на 7% менше, ніж у 2024 році. Не останню роль в погіршенні прогнозу зіграла погода.
"Було багато аномальних подій, які не сприяли формуванню високих показників урожайності: засуха восени, недостатнє зволоження і морози навесні, які пошкодили більш чутливі культури, зокрема ріпак", – каже керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.
За її словами, у травні ситуація покращилася, зокрема збільшилася кількість вологи. У комбінації з відсутністю спеки це дало можливість накопичити необхідний рівень вологи. На жаль, такий стан майже не стосується півдня України, де дощів було менше. Відповідно, там посіви страждають більше, підкреслила Литвин.
Ситуація на полях у деокупованих районах Херсонщини критична. За даними Всеукраїнської аграрної ради, втрати врожаю зафіксовані на площі понад 55 тис. га, що в грошовому еквіваленті перевищує 1 млрд грн.
У вирі несприятливих подій опинилися землі Ігоря Йосипенка, керівника підприємства "Злато Таврії", що в Бериславському районі на Херсонщині.
"Наше господарство зазнало суттєвих втрат, спричинених тривалими природними аномаліями: весняними заморозками, критичною посухою та дефіцитом ґрунтової вологи. Ці фактори посилилися на тлі обмеженого доступу до зрошення внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції", – розповідає Йосипенко.
За словами аграрія, на землях підприємства загалом знищено понад 1 900 га ранніх зернових та олійних культур – 30% від загального обсягу посівів озимих. Зокрема, загинули майже 200 га ячменю, 1 400 га пшениці і 300 га ріпаку.
Не оминула негода й угіддя херсонського підприємства "Берегиня" Віктора Деркача. Компанія вирощує озиму пшеницю, соняшник, озимий та яровий ячмінь, ріпак, а цьогоріч додали в сівозміну горох та льон. Фермер розповідає, що в цьому сезоні засіяли 1 600 га пшениці, по 150 га ячменю та гороху. Однак посуха та весняні заморозки знищили 30% посівів, інші угіддя постраждали на 50-60%.
"Дещо в кращому стані парові ділянки, де нічого не вирощувалося після розмінування. Ми очікували зібрати там 50-60 центнерів зерна з гектара, а матимемо лише 30-35 центнерів", – розповідає Деркач.
За його словами, втрати озимої пшениці становлять 12-15 тис. грн на гектар залежно від того, які добрива та насіння використовувалися. Збитки ячменю становлять 10-12 тис. грн на гектар, гороху – 10 тис. грн.
"Назріває ще одна проблема: у травні і червні в нас майже не було дощу. Добре, що немає критичних температур, але все одно волога в ґрунті відсутня. Через це страждають посіви соняшника та ярого ячменю", – наголосив аграрій.
З огляду на критичність ситуації 20 аграрних асоціацій звернулися до уряду за підтримкою у вигляді виплат на гектар. У Мінагрополітики відповіли, що в держбюджеті на це немає коштів, але аграріям доступна програма пільгового кредитування "5-7-9%". Вона діє і для бізнесу на прифронтових територіях.
Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що він поставив завдання Мінагрополітики розробити механізм компенсації для аграріїв, які самостійно відновлюють меліоративні системи, за прикладом компенсації за розмінування.
Попри складнощі, агросектор Херсонщини не опускає рук. "Ми вже готуємося до сівби 2025-2026, яка стартує менш ніж за два місяці. Як і чим сіяти – питання відкрите, але ми впевнені: будемо сіяти", – резюмував Йосипенко.
