Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

Від льодової арени до державних мільярдів: ЗМІ про Георгія Зубка, який фігурує у масштабному корупційному скандалі

Від льодової арени до державних мільярдів: ЗМІ про Георгія Зубка, який фігурує у масштабному корупційному скандалі
Факти • 2 переглядів • 1 хв читання

Колишній президент Федерації хокею України та топменеджер аеропорту «Бориспіль» Георгій Зубко опинився в центрі гучного антикорупційного розслідування, оприлюдненого KP.UA. Попри пряму відповідальність за тендерну та орендну політику державного підприємства, Зубко уникнув кримінального переслідування у справі, де вже винесено вироки іншим посадовцям. Видання нагадує, що у 2016−2021 роках Георгій Зубко обіймав посаду заступника генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль» із комерційної діяльності та стратегічного розвитку. Саме він публічно коментував проведення орендних конкурсів, встановлював орендні ставки та контролював комерційну політику. Тим не менш, у гучній справі НАБУ щодо незаконної здачі площ у «Борисполі», фігурантами якої стали колишній гендиректор Євген Дихне (засуджений до 5 років) та керівниця служби оренди Олеся Левочко (4 роки ув’язнення), прізвище Зубка не фігурує — попри те, що Левочко працювала в його підпорядкуванні.

Як зазначає KP.UA, ключову роль у численних скандальних проєктах грав саме Зубко. Один з найбільших — реконструкція перону перед терміналом D вартістю понад 1 млрд грн. Підряд отримала компанія «Альтіс-Констракшн», що належить тестю ексглави ДФС Романа Насірова, фігуранта справи про хабар у 722 млн грн. Тендер пройшов із порушеннями: частину компаній відсіяли за формальними причинами, а остаточна економія для держави склала лише 1,5%. При цьому бетон і будматеріали закуповувалися суттєво дорожче за ринкову ціну.

Автори розслідування звертають увагу, що аналогічна ситуація була й з будівництвом паркінгу біля термінала D, відкриття якого Зубко особисто презентував у стилістиці виборчої кампанії Зеленського: у відео він урочисто прогулявся між паркомісцями, заявивши: «Ми зробили за два роки те, чого інші не могли шість». Як згодом встановило слідство, підрядник підробив документацію, а через фіктивні фірми було розкрадено близько 37 млн грн. І знову — без жодних претензій до Зубка, який курував проєкт.

Ще тривожніші сигнали — тендери, які у 2018−2019 роках вигравала фірма «Гарант-Енерго», що належить свояку Зубка Михайлу Реві. KP.UA повідомляє, що компанія отримала щонайменше п’ять великих замовлень на реконструкцію та ремонт інфраструктури летовища загальною вартістю понад 170 млн грн. Часто — без конкуренції або з відмовами іншим учасникам. Родини Зубків і Рев володіють спільною нерухомістю, мають спільне бізнес-мину́ле. Після відставки Зубка компанія зникла з тендерних процедур «Борисполя».

Усе це відбувалося паралельно з його спортивною кар'єрою. За даними KP.UA, у 2019 році Зубко очолив Федерацію хокею України, обіцяючи реформу та нову якість управління. Проте у 2024 році більшість хокейних клубів і спортсменів проголосували за його відставку. Причини — нецільове використання коштів, відсутність прозорості та спроба узурпації влади у федерації. Перед тим у ЗМІ з’явилися звинувачення у спробах рейдерського захоплення організації.

Видання зазначає, що біографія Зубка рясніє політичними та бізнесовими зв’язками. Його батько — депутат Київради та колишній топменеджер «Київміськбуду». Сам Георгій у минулому — учасник телешоу «Ка$та» про «золоту молодь», радник Кирила Тимошенка в Офісі президента, а також чиновник Одеської ОДА за часів Саакашвілі. Його управлінський стиль — гучні обіцянки, масштабні проєкти, медійна активність — неодноразово завершувався скандалами та провалами.

Сьогодні Георгій Зубко, як з'ясувало видання KP.UA, є безробітним. Історія його стрімкого злету та повної відсутності відповідальності викликає закономірні запитання — і до антикорупційної системи, і до моральних стандартів у спорті. Адже саме з хокейної спільноти почалося публічне неприйняття практик, які, на жаль, залишаються буденністю в українському держсекторі.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, як антикорупціонер став мішенню держави.

2