Темна матерія / © the-day-x.ru
За новими гіпотезами фізика Стефано Профумо, темна матерія могла сформуватися або у «дзеркальному» Всесвіті, або ж з квантового випромінювання космічного горизонту під час ранніх фаз космічного розвитку.
Про це повідомляє сайт університету Санта-Крус.
Багато свідчень підтверджують існування темної матерії — загадкової речовини, яка становить приблизно 80% всієї матерії у Всесвіті. Її гравітаційний вплив допомагає утримувати галактики разом і пояснює їх обертання. Проте походження темної матерії і її склад залишаються загадкою для вчених, які продовжують шукати відповіді на ці питання.
Перша гіпотеза Стефано Профумо припускає існування прихованого «дзеркального» Всесвіту, що має свої частинки і сили. У цьому паралельному світі у ранньому космосі могли утворитися дуже щільні об’єкти, схожі на чорні діри, які й становлять темну матерію. Тут діють темні кварки і глюони, які утворюють темні баріони, що за певних умов можуть колапсувати у мініатюрні, але стабільні чорні діри.
Ці об’єкти мають масу трохи більшу за планківську, і, якщо їх достатньо, вони можуть пояснити всю темну матерію. Оскільки взаємодіють лише через гравітацію, такі чорні діри залишаються непоміченими сучасними детекторами, але впливають на структуру Всесвіту.
Друга ідея базується на квантовому випромінюванні, яке виникло під час швидкого розширення Всесвіту незабаром після Великого вибуху. Згідно з цією теорією, на межі спостережуваного космосу в період інтенсивної інфляції могли формуватися частинки темної матерії через квантові ефекти.
Вони не залежать від складних взаємодій, а лише від гравітації і стабільності цих частинок. Це дозволяє припустити існування широкого спектра мас темної матерії без додаткових припущень.
Обидві моделі спираються на сучасні фізичні теорії та відкривають нові шляхи розуміння походження темної матерії, поєднуючи мікросвіт елементарних частинок із масштабами космосу.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені розробили новий спосіб виявлення темної матерії, спостерігаючи її слабкий вплив на світло. Цей механізм вони охрестили «ефектом абажура», бо темна матерія може діяти як завіса, яка затемнює віддалені зірки.
