Ліс / © earth.com

Ліси на планеті Земля — це гігантські природні резервуари вуглецю, але їхня здатність накопичувати його непостійна. Щоб зрозуміти, як кліматичні зміни та діяльність людини впливають на цей процес, вчені Європейського космічного агентства знайшли несподіване рішення — використати супутник SMOS, який спочатку був створений для вивчення вологості ґрунту та солоності океану.

Вчені запустили супутник SMOS у 2009 році, але трохи пізніше виявили у нього додаткову функцію: його мікрохвильовий радіометр здатний вимірювати оптичну густину рослинності. Цей показник відображає, наскільки стовбури, гілки та листя послаблюють радіосигнал. Чим щільніша рослинність, тим сильніше перешкоди.

Ліси діють як природні сховища вуглецю. Дерева поглинають його та утримують у своїх стовбурах, гілках, корінні та листі. Але ця здатність зберігати вуглець не є фіксованою. Кліматичні зміни та діяльність людини можуть порушити баланс.

«SMOS фіксує ослаблення мікрохвильового сигналу при проходженні через ліс, що дозволяє оцінити загальну біомасу — як суху, так і воду в рослинах», — пояснює провідний науковий співробітник ESA Маттіас Друш.

Дані SMOS за 15 років (2011-2025) допомогли виявити великі зміни: вплив посух та повеней на ліси, втрату біомаси через вирубки та пожежі, а також глобальні кліматичні зрушення. Проте інтерпретувати ці дані непросто. «Сигнал включає і біомасу, і вологість, тому важливо звірятися з наземними вимірами», — зазначає дослідник Клаус Сципал.

У 2025 році ESA запустило супутник Biomass з радаром P-діапазону, який дає детальну 3D-картину тропічних лісів. Водночас ці технології дозволяють бачити структурні зміни на рівні крон дерев, відстежувати глобальні тренди у динаміці лісів та покращувати кліматичні моделі. Комбінація SMOS та Biomass допомагає вченим оцінювати, як ліси адаптуються до зміни клімату, та контролювати антропогенну дію (вирубки, пожежі).

Нагадаємо, раніше екологи показали, як дихає Земля в різні пори року.