Тигровий комар здатен переносити понад 30 збудників та паразитів
В Україні виявлено одного з найнебезпечніших інвазивних видів комарів у Європі — тигрового комара (Aedes albopictus). Активні популяції цієї екзотичної для нашої фауни комахи-переносника виявлено в Одесі. За словами вчених, вид не лише закріпився, а й успішно перезимував дві зими, що свідчить про його адаптацію до місцевого клімату.
Це створює реальну загрозу для здоров’я людей, адже цей вид здатен переносити небезпечні збудники інфекційних захворювань.
Назву «тигровий» комар отримав завдяки характерному контрастному забарвленню: білі смуги й плями на чорному тілі та лапках, а також поздовжня біла лінія на спинці (щитку) — основні ознаки, які чітко вирізняють його від інших представників фауни України.
За словами Віталія Рудіка, ентомолога філії «Протичумний інститут ім. І.І. Мечникова» ДУ «ЦГЗ МОЗ України», аспіранта біологічного факультету Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова, комар має й поведінкові особливості:
Беззвучний політ — майже не дзижчить;
Швидкий, малопомітний укус — часто непомітний.
У частини людей спостерігається сильна алергічна реакція: почервоніння, свербіж, локальний набряк — через незнайомі імунній системі білки в слині комахи.
Тигровий комар / Фото Віталія Рудіка
За словами науковця, поява тигрового комара в Україні безпосередньо пов’язана з транскордонним перевезенням вантажів і масовою міграцією населення:
Морські порти, автотраси, залізниця — ключові шляхи занесення.
Автотранспорт (зокрема приватний) є одним з головних чинників поширення, оскільки комар не здатен до дальніх перельотів самостійно.
«Для формування нової популяції достатньо лише однієї заплідненої самки, яка випадково потрапила до автомобіля або вантажу, а згодом — у сприятливі умови. У таких випадках вона здатна заснувати нову колонію без участі інших особин», — зазначає експерт.
Цей вид здатен переносити понад 30 збудників, серед яких:
Вірус Західного Нілу (випадки вже фіксувались в Україні),
Денге, чикунгунья, Зіка, жовта лихоманка.
Ці віруси накопичуються в слинних залозах і передаються безпосередньо під час укусу.
Також Aedes albopictus є переносником паразитичних нематод роду Dirofilaria, які спричиняють дирофіляріоз — небезпечне для людини і тварин захворювання з можливим ураженням шкіри, очей та внутрішніх органів.
Присутність і поширення тигрового комара в Україні створює реальний епідеміологічний ризик, який вимагає:
постійного ентомологічного та епідеміологічного нагляду;
інформування населення про загрози;
контролю за локальними вогнищами та запобігання занесенню.
Тигровий комар / Фото Віталія Рудіка
Однією з головних причин успішного поширення тигрового комара є його здатність розмножуватись у дуже малих штучних водоймах, що дозволяє йому закріплюватися навіть у щільно забудованому місті.
За результатами польових спостережень в Одесі, основними місцями концентрації Aedes albopictus є:
кладовища (особливо завдяки залишеному посуду на могилах, квіткові вази);
приватні домогосподарства з подвір’ям (де накопичується дощова вода в різних ємностях);
території підприємств у міській і приміській зоні;
А основними місцями розвитку личинок є:
пластикові або паперові стаканчики, вази, миски;
автомобільні шини, у яких застоюється дощова вода;
відкриті пляшки, каністри, старі бідони та інші ємності без кришок.
«Важливо розуміти, що головним „архітектором“ місць для розмноження цього виду є сама людина. Недбале господарювання, безвідповідальне поводження з побутовими відходами, залишення сміття на присадибних ділянках, кладовищах або поблизу промислових територій — усе це створює ідеальні умови для відкладання яєць і розвитку личинок. Ми самі мимоволі формуємо середовище, яке сприяє швидкому поширенню цього небезпечного виду. Достатньо залишеної пластикової пляшки, вазона без водовідтоку або старої покришки з дощовою водою, щоби комар пройшов повний цикл розвитку — від яйця до дорослої особини», — зазначає експерт.
Науковець Віталій Рудік наголошує, що тигровий комар вже успішно прижився на Одещині. Завдяки своїй винятковій живучості, комар не тільки пережив помірні українські зими, а й може виживати в умовах посухи.
«Особливістю тигрового комара є його надзвичайна екологічна пластичність. Яйця, відкладені самкою, здатні витримувати тривалі періоди посухи й демонструють високу морозостійкість. Встановлено, що нижньою температурною межею для виживання популяції є середньомісячна температура січня не нижча за –3 °C», — пояснює науковець.
Саме завдяки такій адаптивності, а також у контексті зміни клімату, Aedes albopictus активно освоює нові території Європи, і його подальше поширення на інші регіони України є не лише ймовірним, а практично неминучим.
«На жаль, ми вже втратили той критичний момент, коли можна було вжити ефективних запобіжних заходів для стримування його інвазії. Європа бореться з цим видом понад 20 років, однак стабільно ефективного методу повного контролю над його популяціями досі не знайдено», — підсумовує Віталій Рудік.