Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що Тегеран впорається з будь-яким відновленням санкцій, після того, як Рада Безпеки ООН відхилила ініціативу щодо продовження режиму послаблення обмежень проти Ірану, повідомляє Reuters.
“За допомогою механізму автоматичного повернення санкцій (так званий механізм snapback — ред.) вони блокують дорогу, але саме розум і думки відкривають або будують дорогу …Вони не можуть нас зупинити. Вони можуть завдати удару по Натанзі або Фордо (ядерні об'єкти, атаковані США та Ізраїлем у червні — ред.), але вони не усвідомлюють, що саме люди побудували й відновлять Натанз”, — сказав Пезешкіан.
Рішення Ради Безпеки ООН було прийнято в п'ятницю, 19 вересня, після того, як минулого місяця Велика Британія, Франція і Німеччина розпочали 30-денний процес поновлення санкцій, звинувативши Тегеран у невиконанні угоди 2015 року, спрямованої на запобігання розробці ядерної зброї. Іран заперечує намагання отримати ядерну зброю.
“Ми ніколи не здамося перед надмірними вимогами, тому що маємо силу змінити ситуацію”, — цитують Пезешкіана іранські ЗМІ.
Процес snapback призведе до поновлення санкцій ООН проти Ірану, якщо протягом тижня не буде досягнуто угоди про відтермінування обмежень між Тегераном і ключовими європейськими державами.
Вища рада національної безпеки Ірану окремо попередила в суботу, 20 вересня, що співпраця Тегерана з Міжнародним агентством з атомної енергії “фактично буде призупинена”. Раніше Іран і ядерний наглядовий орган ООН заявляли, що досягли угоди про відновлення інспекцій на об'єктах, включаючи ті, що були атаковані США та Ізраїлем.
Повернення санкцій відновить ембарго на поставки зброї, заборону на збагачення та переробку урану, глобальне заморожування активів та обмеження на поїздки для іранських громадян та організацій.
Аналітики так і не дійшли одностайної думки щодо масштабу шкоди, завданої ядерній програмі Тегерана. Чи можна сподіватися, що апогей геополітичного протистояння вже минув, а привид ядерного апокаліпсиса розвіюється, так і не втілившись? Або ж те, що відбулося, є лише одним з епізодів у жорсткому сценарії, де кожна наступна дія брутальніша за попередню? Про це — в статті “Після “Висхідного лева”: Іран зализує рани чи точить пазурі?” В’ячеслава Ліхачова.
