Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук із ще 186 нардепами зареєстрував законопроєкт №14057 про внесення змін до Цивільного кодексу України, який розкритикували журналісти та медіаюристи. Вони переконані, що таким чином депутати можуть обмежити права журналістів на свободу слова та протидіяти виходу розслідувань.

Команда розслідувачів Bihus.Info проаналізувала законопроєкт та 23 вересня повідомила, що у випадку його ухвалення публікація журналістських розслідувань буде під питанням. Законопроєкт №14057 передбачає зміни у Цивільному кодексі, зокрема такі, що посилюють відповідальність за поширення недостовірної інформації і регламентують порядок її спростування.

«У проєкті пропонують автоматично визнавати недостовірною інформацію, якщо вона не закріплена у судовому вироку, а ще дозволити карати не лише за недостовірні факти, але й за просто суб’єктивну думку. Пропонують навіть дозволити вимагати компенсацію за критику, якщо фігуранту не сподобався тон публікації», – пише Bihus.Info.

Журналісти наголошують, що можна роками чекати на вироки у кримінальних справах, або через певні фактори (бездіяльність правоохоронців, брак ресурсу та ін) фігуранти справ можуть залишить непокараними. Якби такий законопроєкт ухвалили раніше, багато резонансних журналістських розслідувань могли б просто не вийти, або ж журналісти мали б проблеми.

Депутати також пропонують дати можливість, щоб людина, яка не є публічною особою та не перебуває на службі чи посаді, вимагала у журналістів видалення її персональних даних, якщо оприлюднена інформація є «недостовірною, неактуальною, неповною, отримана, зберігається, обробляється неправомірною або втратила суспільний інтерес, а її поширення завдає шкоди».

Інститут масової інформації (ІМІ) також наголосив, що законопроєкт №14057 містить надмірно жорсткі вимоги до медіа й становить ризики цензури. Він розширює можливість «попередньої цензури», тобто можливість заборонити матеріал ще до публікації, та пропонує блокування доступу до матеріалу (наприклад, блокування сторінки онлайн-медіа).

Ще одним проблемним моментом законопроєкту є розширення права на спростування та права на відповідь у медіа. Тобто будь-яка згадка в медіа про людину означає, що ця людина має право на відповідь, якщо, на її думку, у публікації порушено її «особисті права».

«Це, безсумнівно, знищить редакційний контроль, професійні стандарти журналістики й перетворить медіа просто на підставки для мікрофонів, які будуть зобов’язані надати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно і непрямо, але хто вважатиме, що згадка в медіа порушує його чи її “особисті права”. І цей будь-хто отримає можливість нав’язувати свою версію подій навіть щодо достовірного матеріалу. Це становить величезні загрози для свободи слова і журналістики як професії загалом», – вважає Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації.

Юрист ІМІ Володимир Зеленчук розповів: «Очевидно, запропоновані зміни посилюватимуть позиції тих людей, які зловживають процедурами спростування недостовірної інформації та захисту честі й гідності як формами захисту від обґрунтованих звинувачень журналістів. Як не дивно, багато посадовців та топкорупціонерів, викритих у журналістських текстах, зрідка визнають свою провину і десь так само зрідка отримують вироки суду, наявність яких свідчитиме про дотримання презумпції невинуватості. А тому якісні журналістські розслідування, що стають підставами для досудових розслідувань, теж можуть стати таким надзвичайним явищем».

24 вересня нардеп із Львівщини Ярослав Юрчишин («Голос») повідомив, що є одним із співавторів законопроєкту, але після реакції медіаюристів відкликав свій підпис, згідно статті 90 Регламенту ВРУ

«Вчора юристи-медійники з Bihus.Info звернули увагу, що окремі положення законопроекту, де я є співавтором, можуть нести загрозу свободі слова через ймовірне «покарання за критику». Проконсультувавшись з медіаюристами, які довший час працюють у сфері медіаправа, я дійшов висновку, що окремі положення з 128 сторінок таблиці правок справді можуть читатися по-різному, і відкликав підпис, згідно статті 90 Регламенту ВРУ. Одразу приступив до консультацій щодо знаходження компромісних формулювань критикованих статей», – написав Юрчишин.

Водночас Юрчишин зазначив, що законопроєкт пропонований головою Верховної Ради Русланом Стафанчуком і «системно переглядає підхід до Цивільного кодексу».

«Там немає нічого, що стосується виключно журналістів, тому на наш Комітет з питань свободи слова цей законопроект не розписаний. Ризики для журналістів можуть вичитати тільки дуже професійні медіаюристи. І це лише кілька статей нововведень», – додав Ярослав Юрчишин та анонсував зустрічі із медіаюрситами для внесення можливих змін у законопроєкт.

На сайті Верховної Ради вказано, що ініціаторами законопроєкту є 187 депутатів, включно з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. У цьому списку 12 нардепів є представниками Львівщини.

Після публікації новини ZAXID.NET стало відомо, що Роман Лозинський відкликав свій підпис.