Уряд Швейцарії готує нові обмеження для українських біженців
У Швейцарії планують обмежити захист українських біженців, за три з половиною роки після початку повномасштабної російської агресивної війни солідарність з переселенцями з України помітно знижується.
Про це швейцарське видання NZZ.
Видання пише, що цього тижня Швейцарська народна партія (SVP) внесла до Національної ради подання про повне скасування статусу захисту S, стверджуючи, що значні частини української території були врятовані від бойових дій і можуть вважатися стабілізованими. Ті, хто дійсно потребує захисту, повинні пройти звичайну процедуру надання притулку в майбутньому, заявив Blick керівник парламентської групи SVP Томас Еші.
«Дійсно, українські біженці створюють проблеми для кантонів. Їхня кількість залишається практично стабільною або навіть дещо зростає протягом багатьох років. У травні в країні було понад 69 000 осіб зі статусом захисту S. З січня 2025 року було подано близько 3300 нових заяв, тоді як лише близько 2600 осіб повернулися на батьківщину. Для більшості осіб зі статусом захисту S кантони та муніципалітети повинні забезпечити житло — на додаток до місць для всіх інших шукачів притулку. Хоча рівень зайнятості серед українців повільно зростає, дві третини досі не заробляють на життя самостійно», — йдеться у статті.
Відання нагадує, що минулого року парламент Швейцарії вже чітко дав зрозуміти, що терпіння закінчується і потрібен жорсткіший підхід. Обидві палати ухвалили пропозицію члена Ради держав від партії Санкт-Галлена Естер Фрідлі, згідно з якою не всі українці повинні отримувати захист. Особи, чиє останнє місце проживання не знаходилося в українських регіонах, які повністю або частково окуповані Росією, або в яких «ведуться більш-менш інтенсивні бойові дії», більше не повинні мати права на отримання статусу захисту S. Особи, які вже отримали захист, виключені з цієї зміни. Таке рішення ухвалив парламент.
Тепер Федеральна рада має окреслити критерії, які вона має намір використовувати для розрізнення безпечних регіонів від небезпечних. Вона може прийняти рішення з цього делікатного питання до літніх канікул. Коли до них звернулися, Державний секретаріат з питань міграції (SEM) просто заявив, що Федеральна рада надасть інформацію «незабаром». Наступної середи уряд збереться на своє останнє чергове засідання перед літніми канікулами.
Їхнє завдання не зовсім легке, адже росіяни атакують по всій Україні, і практично немає місця, де можна було б виключити небезпеку. Навіть у регіонах на захід від Києва, з грудня, коли Національна рада схвалила прохання Фрідлі, відбулися десятки ударів безпілотників, бойових операцій та артилерійських обстрілів. Зокрема, міста регулярно зазнають обстрілів, що неодноразово призводить до жертв, згідно з даними Проекту даних про місця та події збройних конфліктів (Acled).
Однак Швейцарія не буде першою країною, яка обмежить захист для українських біженців. У вересні Норвегія оголосила шість регіонів безпечними, а в січні додала до цього списку ще вісім. Північноєвропейську країну було названо взірцем для Швейцарії під час дебатів у Національній раді в грудні. Люди з цих чотирнадцяти регіонів більше не отримуватимуть автоматично статусу колективного захисту після в’їзду до Норвегії, а повинні будуть подати заяву на отримання притулку.
Однак статус осіб, які вже перебувають у країні, буде автоматично подовжено. Кількість заяв на колективний захист у Норвегії справді зменшилася за останні місяці, хоча ця категорія включає не лише українців. Однак кількість українців у країні майже не змінилася: хоча в Норвегії проживає лише близько 5,5 мільйона осіб, наразі там все ще проживає більше українців, ніж у Швейцарії.
Але звідки беруться шукачі притулку у Швейцарії? SEM систематично реєструє їхнє точне походження лише з липня 2022 року, тому інформація приблизно про 40 000 осіб поки що недоступна. Оскільки у Швейцарії розглядаються лише нові заявки, на практиці це не має великого значення. Однак порівняння з норвезьким списком показує приблизно, яку частку шукачів притулку це стосується. З приблизно 30 000 осіб, чиє походження вже зафіксовано SEM, лише близько 6400 походять з чотирнадцяти областей, які Норвегія має у своєму списку. Більше половини з них походять з Київської області, яка знову перебуває під посиленим вогнем критики протягом деякого часу і наразі навряд чи вважається безпечною.
Однак більшість людей походять з районів, постраждалих від війни. Тому кантони поки що не можуть очікувати значного полегшення від обмеження статусу захисту. Це також з іншої причини: усі українці зможуть подати заяву на отримання притулку в майбутньому. Навіть якщо перспективи надання притулку невеликі, тимчасовий в’їзд не можна виключати залежно від ситуації. Такі ухильні наслідки можуть фактично обтяжити, а не полегшити інфраструктуру притулку — принаймні, інфраструктуру федерального уряду — у короткостроковій перспективі.
Політику Швейцарії щодо України також можна порівнювати з політикою Норвегії лише частково. У різних сферах Норвегія підтримує Україну значно більше, ніж Швейцарія: наприклад, країна пообіцяла виділити кошти, еквівалентні семи мільярдам швейцарських франків, лише на поточний рік. Це приблизно в півтора рази більше, ніж Швейцарія зібрала з початку війни до кінця 2024 року. Норвегія також постачає військову техніку, таку як шість винищувачів F-16. З іншого боку, політика нейтралітету Швейцарії зазнала звинувачень в ухиленні від відповідальності та викликала осуд у різних столицях.
Тому Федеральна рада повинна бути обережною у впровадженні пропозиції Фрідлі, щоб її не сприймали в Європі як таку, що не має солідарності у прийнятті шукачів притулку. Два тижні тому Європейська комісія оголосила, що продовжить статус захисту на один рік, до березня 2027 року. Магнус Бруннер, комісар ЄС з питань внутрішніх справ та міграції, наголосив, що рішення про припинення статусу захисту має бути прийняте спільно державами-членами ЄС, зокрема з Україною, щойно ситуація стабілізується. Федеральна рада зайняла аналогічну позицію минулої осені, наголосивши, що Швейцарія повинна діяти у міжнародно скоординованій манері.
«Обмеження статусу захисту S, таким чином, є, перш за все, сигналом, який сприймається по-різному залежно від точки зору. Однак насправді хід війни має набагато більший вплив на кількість біженців. Яким би не було рішення Федеральної ради, якщо Росія досягне успіху у своєму наступі, Європа — а отже, і Швейцарія — повинні будуть готуватися до нового напливу шукачів притулку», — підсумовується у статті.
Нагадаємо, ЄС почав обговорення сценаріїв завершення тимчасового захисту для українців. Серед варіантів — останнє подовження на рік, новий статус на 10 років або поступовий вихід із програми.
