Президент Росії Володимир Путін / © Associated Press
Попри публічні заяви президента Росії Володимира Путіна про «дружбу без кордонів» із Китаєм, у середовищі російських спецслужб наростає недовіра до Пекіна.
Російська розвідка дедалі частіше фіксує випадки шпигунства з боку китайських агентів, зокрема в чутливих галузях оборони та науки.
Після повномасштабного вторгнення в Україну Росія фактично стала економічно залежною від Китаю. Автократія Сі Цзіньпіна стала головним покупцем російських енергоресурсів, а також джерелом технологій, яких Росія позбулася через санкції Заходу. Китай також допомагає Москві обходити санкції.
На цьому тлі президент РФ Володимир Путін демонстративно підтримує теплі стосунки з Сі Цзіньпіном, називаючи його «дорогим другом» і запрошуючи на державні урочистості, зокрема на парад на Червоній площі в травні 2025 року.
Однак, як стверджує видання, у російських спецслужбах відсутнє подібне захоплення. Витік секретного звіту, який отримала The New York Times, свідчить про запуск ФСБ програми контррозвідки під кодовою назвою «Entente-4», спрямованої саме проти Китаю.
У звіті зазначено, що китайські шпигуни особливо цікавляться російськими розробками у сфері виробництва безпілотників, а також системами оборони від західної зброї. Потенційні джерела витоку — російські науковці, держслужбовці та представники ВПК.
Хоча Кремль офіційно применшує масштаби китайського шпигунства, факти говорять самі за себе. За підрахунками російського видання «Коммерсант», з 1997 по 2019 рік щонайменше 14 осіб були засуджені в Росії за шпигунство на користь Китаю. Ці справи стосувалися, зокрема, передачі даних про міжконтинентальні ракети, космічні зонди або системи захисту космічних апаратів.
Часто в таких випадках виникають сумніви в обґрунтованості звинувачень. ФСБ контролює усі міжнародні академічні зв’язки в Росії, а науковців із доступом до секретної інформації піддає жорсткому нагляду — аж до супроводу агентами на конференції та обов’язкової цензури публікацій.
Критики, зокрема відомі в еміграції експерти з російських спецслужб Андрій Солдатов і Ірина Бораган, вважають, що багато справ можуть бути сфабрикованими — аби створити видимість «успіхів» спецслужб.
Показовим є випадок фізика Дмитра Колкера з Новосибірська, якого влітку 2022 року затримали за підозрою в держзраді — буцімто за передачу секретної інформації під час лекцій у Китаї. На момент арешту він мав 4-ту стадію раку підшлункової залози. Попри протести лікарів, його етапували до московського СІЗО, де він помер через чотири дні.
Інший приклад — справа науковця Антона Клімкіна з Томська. Він досліджував технологію лідару (лазерного сканування) в межах спільного російсько-китайського проєкту. У червні 2024 року його засудили до 2,5 років ув’язнення за «таємну співпрацю з іноземною організацією». Його китайський аспірант, за повідомленнями, спочатку також був затриманий, але згодом спокійно покинув Росію.
З 2022 по 2024 рік лише у Сибіру, в таких містах як Новосибірськ і Томськ, зафіксовано п’ять нових справ проти «китайських шпигунів». Хоча Кремль уникає прямої критики Пекіна, ці справи можуть бути сигналом — не лише застереженням, а й натяком на те, що «історичне партнерство» з Китаєм має свою ціну і ризики.
Історична недовіра між Москвою та Пекіном має глибоке коріння ще з 1960-х років, коли суперечки між СРСР і Китаєм ледве не призвели до війни. Тож нинішній «альянс» викликає підозру в багатьох представників силових еліт РФ.
Після справи Клімкіна нових публічних справ проти китайських шпигунів не було. Це може означати, що ФСБ не вдалось зафіксувати нових випадків — або Кремль вирішив не виносити їх на публіку, щоби не зіпсувати «картинку» стратегічного партнерства з Китаєм.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що ФСБ Росії вважає Китай серйозною загрозою, незважаючи на заяви Путіна про дружбу. За даними The New York Times, у секретних документах КНР називають ворогом, який намагається вербувати російських чиновників і шпигувати за військовими технологіями, готуючись претендувати на території РФ.
