У Колумбії виявили загадкову лінію людей. / © Daily Mail
На околицях Боготи археологи виявили скелети мисливців-збирачів віком 6000 років, ДНК яких не збігається з жодною з нині відомих корінних популяцій регіону. Дослідження вказує на існування окремої, ізольованої людської лінії, яка повністю зникла й не залишила генетичних нащадків.
Мова про останки, знайдені на докерамічному пам’ятнику Чекуа — одному з ключових місць для розуміння ранньої історії заселення континенту. За словами Кім-Луїзи Креттек, провідної авторки дослідження з Центру еволюції людини ім. Зенкенберга (Німеччина), це відкриття проливає світло на генетичну історію Істмо-Колумбійського регіону — своєрідного мосту між Північною та Південною Америкою.
“Ми не змогли знайти жодних сучасних нащадків цих людей. Їхня ДНК зникла повністю”, – заявила дослідниця.
З 21 аналізованої особи, найдавніші демонстрували генетичну сигнатуру, яка повністю зникла з сучасного генофонду. Ці люди були генетично пов’язані з давніми групами з Чилі та Бразилії, мали спільне походження з найпершими популяціями Північної Америки, але водночас виявляли глибоку ізоляцію.
У Колумбії виявили загадкову лінію людей. / © Daily Mail
Хоч чоловіки несли загальний індіанський Y-хромосомний маркер Q1b1a, інші частини геному демонстрували повну відсутність спадковості у сучасних народів. Це свідчить про радикальну зміну населення в регіоні.
Близько 2000 років тому у високогір’ї Боготи стався генетичний зсув — унікальна популяція Чекуа поступилася місцем прибульцям з Центральної Америки. Ці нові групи мали схожість із древніми панамцями та сучасними носіями мов чибча з Коста-Рики і Панами.
“Нові прибульці принесли із собою не лише кераміку, а й мови, технології та культуру Еррера”, – зазначає Андреа Касас-Варгас з Національного університету Колумбії.
Цікаво, що жодних слідів насильницького вторгнення не знайдено. Археологи вважають, що зміни могли відбуватись через поступову міграцію або культурне злиття.
Це відкриття не просто додає нову сторінку до історії Південної Америки — воно кидає виклик попереднім уявленням про безперервність населення Андського регіону.
“Це рідкісний випадок повного зникнення генетичної лінії у Південній Америці”, – наголошують автори дослідження.
Після зміни населення у високогір’ї Боготи близько 2000 років тому, наступні групи, що з’явилися на плато, демонструють більшу генетичну та культурну спорідненість із населенням Центральної Америки та північної частини Південної Америки. Це вказує на поступове включення регіону до ширшої міжрегіональної мережі контактів і міграцій, що простягалася від Венесуели до Панами.
Хоча мовами чибча досі розмовляють у Коста-Ріці, Панамі та північній Колумбії, сучасні корінні громади цієї території не мають прямої генетичної спадкоємності ні від народу Чекуа, ні від ранніх представників культури Еррера. Це ставить під сумнів уявлення про безперервність між культурними традиціями та генетичними лініями в регіоні.
Професор Козімо Пост, один із науковців, що працювали над дослідженням, наголосив на важливості розділення понять “генетична спадковість” і “культурна ідентичність”:
“Питання історії та походження торкаються дуже делікатної теми самосприйняття та ідентичності корінного населення. Генетика не повинна замінювати чи підважувати культурну ідентичність — вона лише інструмент для кращого розуміння минулого”.
З метою поваги до сучасних нащадків народів, які мешкали на цих землях, дослідники тісно співпрацювали з Guardia Indígena Muisca — представниками спільнот, які вважають себе носіями спадщини цивілізації муїска. У процесі дослідження археологи включали елементи традиційного знання громад, зокрема у виборі місць розкопок і трактуванні культурних знахідок.
Це дослідження стало першим генетичним аналізом древньої ДНК, проведеним у Колумбії, і вчені переконані, що воно лише відкриває завісу над ще не дослідженими розділами історії заселення континенту.
Багато регіонів Південної Америки — зокрема західна Колумбія, Венесуела, Еквадор — залишаються науково “білими плямами”, ніколи не включеними до подібних генетичних аналізів. Там можуть зберігатися залишки ще невідомих чи вимерлих людських ліній, які відігравали ключову роль у формуванні сучасного населення.
“Давня ДНК із цих недосліджених регіонів буде вирішальною для того, щоб відтворити повну картину міграцій у Південній Америці”, — зазначила Кім-Луїза Креттек.
На думку дослідників, наступні етапи роботи допоможуть ідентифікувати зниклі хвилі міграцій, пояснити походження різноманітних культурних традицій, а також виявити причини глибоких генетичних розривів, таких як зникнення унікального народу Чекуа.
