Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

У Бабиному Яру вшановують пам’ять жертв геноциду ромів: програма

У Бабиному Яру вшановують пам’ять жертв геноциду ромів: програма
Вечірній Київ • 4 переглядів • 1 хв читання

2 серпня — Міжнародний день пам’яті жертв геноциду ромів.

У ніч із 2 на 3 серпня 1944 року нацисти ліквідували так званий «циганський табір» (Zigeunerlager) в Аушвіц‑Біркенау. За одну ніч було вбито близько 2 900 ромів і синті — переважно жінок, дітей та літніх людей. Їхні тіла спалили у крематоріях. Ця подія стала символом масового винищення ромського народу під час Другої світової війни.

Загалом під час Другої світової війни нацисти знищили від 220 до 500 тисяч ромів по всій Європі. В Україні масові розстріли відбувалися в багатьох містах і селах, зокрема у Бабиному Яру в Києві. Відомо про понад 140 місць масових страт ромів на території нашої країни.

Нацистська ідеологія розглядала ромів як «неповноцінну» групу. Депортації почалися вже у 1935 році, а з 1940‑го набули масового характеру. Утекти від переслідувань не вдалося ні кочовим, ні осілим громадам.

Тривалий час після завершення війни історія цієї трагедії залишалася непомітною. Поширювалась хибна думка, що винищення ромів відбувалося не через расову політику, а нібито через «асоціальну поведінку». Лише у 1982 році Німеччина визнала переслідування ромів актом расизму, а у 2015 році Європарламент встановив 2 серпня як Міжнародний день пам’яті жертв геноциду ромів.

Щороку цього дня у Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії та інших європейських країнах проходять комемораційні заходи. Центральна церемонія відбувається у Меморіалі Аушвіц-Біркенау за участю організацій ромів і синті, представників урядів і міжнародних структур. У різних країнах проводять покладання квітів до місць масових розстрілів, тематичні виставки, лекції, дискусії та молодіжні табори пам’яті (Dikh He Na Bister). Їхня мета — зробити трагедію ромів видимою частиною європейської історичної пам’яті.

У 1941 році в Бабиному Яру розстріляли 5 циганських таборів, які розташовувалися біля Києва. На місці масових розстрілів мирних ромів на території Національного історико-меморіального комплексу «Бабин Яр» встановлений пам’ятник «Ромська кибитка», який став символічним місцем пам’яті.

Ідея його встановлення виникла ще у 1990‑х роках завдяки Володимиру Золотаренку, голові Київського товариства ромів, але була реалізована лише у 2016‑му його сином Артуром. Кибитка — традиційний символ кочового життя — нагадує про шлях ромського народу, який нацисти намагалися перервати.

«Комемораційні заходи до 2 серпня важливі не лише для ромської громади, але й для всього суспільства. Вони повертають пам’ять про злочини, що довгий час замовчувалися, і нагадують про небезпеку дискримінації та ксенофобії. Історія ромів — це частина спільної історії народів Європи, — зазначають у Бабиному Яру. — Сьогодні роми разом з іншими громадянами України захищають країну від російської агресії: служать у Збройних силах, волонтерять, допомагають переселенцям та відбудовують громади. Як і інші, вони пережили окупацію, втрату домівок, поранення, полон і розлуку з родинами. Пам’ятати цю трагедію — означає протистояти дискримінації та ненависті в наші дні».

На вихідних у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» проходять памʼятні заходи.

Так, сьогодні відбулася траурна хода від «В’їзної Брами» колишнього Лук’янівського єврейського кладовища до пам’ятного знаку «Ромська кибитка»та офіційна церемонія вшанування пам’яті жертв геноциду ромів.

У виставковому центрі «Жива пам’ять» презентували виставку «Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів». У центрі — ромська ідентичність як форма спротиву. Від переслідувань і геноциду ромів під час Другої світової війни до сили, активності та видимості ромських громад України сьогодні — навіть у часи повномасштабної війни.

Через свідчення тих, хто пережив геноцид, архівні матеріали та сучасні художні роботи виставка показує, як мовчання перетворюється на голос, травма — на силу, а невидимість — на присутність. Це історії не лише про виживання. Це історії про гідність, стійкість і формування майбутнього.

Коли: 2 серпня — 7 вересня 2025 року, режим роботи: понеділок-п’ятниця з 10:00 до 19:00, субота-неділя з 11:00 до 18:00Де: виставковий центр «Жива пам’ять», вул. Юрія Іллєнка, 46АВхід вільний.

3 серпня, у межах заходів до Міжнародного дня пам’яті жертв геноциду ромів, у Бабиному Яру Babuci & Brothers представлять спеціальну музичну програму в традиціях ромських прощальних вечорів. Це — окремий пласт ромської культури, адже перед похованням роми проводять вечори, сповнені особливої музики, яка звучить усю ніч.

Спеціально для події в Бабиному Babuci and Brothers дослідили схожість таких вечорів памʼяті у ромській та хасидській культурах та підготували програму, в яку увійшли композиції з них обох.

Музичний вечір пройде просто неба поруч із Виставковим центром «Жива памʼять». На вечері також буде презентовано тематичний номер журналу Антиквар, присвячений ромській культурно-історичній та мистецькій спадщині України: в театрі, у медіа, у кінематографі, в державній політиці та в ЗСУ.

Коли: 3 серпня о 18:00Де: Бабин Яр, поруч із Виставковим центром «Жива памʼять» (вул. Юрія Іллєнка, 46А)Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Нагадаємо, сьогодні під Києвом пройде фестиваль героїчної кави «Філіжанка», присвячений памʼяті героя України Артема Тєлєбєнєва (позивний «Таліб»). Це подія, що об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє: вшанування пам’яті загиблих, допомога пораненим героям та створення нового смаку української ідентичності — через каву.

У програмі фестивалю: майстер-класи, дегустація кави, ярмарок крафтових виробів із сенсом, гумористичний кавовий майданчик, виставка кавових картин, лекції на тему кави, спільне створення національного бренду героїчної української кави, активності для дітей та музичні виступи.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

4