Трамп та Путін / © ТСН.ua
Заклик Дональда Трампа до 30-денного припинення вогню між Україною та Росією на початку тижня викликав обережний оптимізм у столицях Європи. Але вже за кілька днів ці надії зникли. Причиною стала двогодинна розмова Трампа з Володимиром Путіним, після якої президент США зробив низку суперечливих заяв.
У соцмережах Трамп повідомив, що Україна та Росія «негайно розпочнуть переговори», однак США, за його словами, можуть у них не брати участі. Попри очікування жорсткіших дій, жодного графіка мирних переговорів, додаткових санкцій чи тиску на Москву не пролунало.
Більше того, як повідомляє Bloomberg з посиланням на європейських чиновників, позиція Трампа викликала розчарування серед союзників. Один з високопосадовців, який побажав залишитись анонімним, заявив: «Лідери побоюються, що Трамп фактично відмовляється від дипломатичних зусиль».
Інший представник додав, що Трамп «відступає від власної пропозиції щодо припинення вогню» і більше не говорить про санкційний тиск на Росію. За його словами, ані Київ, ані лідери ЄС не підтримують ідеї прямих переговорів з Росією в умовах, коли Кремль не демонструє жодних поступок.
Крістін Берзіна, керівниця програми «Геостратегія Північ» у Фонді Маршалла, зазначає: «Путін отримав більше можливостей, а припинення вогню та врегулювання здаються все більш далекими».
Попри заяви Трампа, що США нібито не виходять із процесу, президент чітко дав зрозуміти: він не поспішає із санкціями та не виключає, що взагалі «відступить».
«Я думаю, що щось станеться, а якщо ні, я просто відійду, і їм доведеться продовжувати», — сказав він.
Експерти Bloomberg Economics вважають, що така позиція США фактично дає Росії більше часу.
Аналітик Алекс Кокчаров зазначив: «Залишається незрозумілим, чи це сигналізує про справжню зміну позиції Кремля, чи про продовження зусиль щодо затримки переговорів… перше менш імовірне, ніж друге».
Щодо самої розмови з Путіним, Трамп назвав її «чудовою». Але конкретики після дзвінка було небагато. Росія, зі свого боку, заявила про роботу над певним «меморандумом щодо мирного врегулювання», але деталей не оприлюднила. Володимир Путін, виступаючи в Сочі, сказав: «Головне для нас — усунути корінні причини цієї кризи».
Як підкреслює аналітикиня Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марія Снєгова, в інтерпретації Кремля це означає «ліквідацію української державності в її нинішньому вигляді».
Водночас президент Володимир Зеленський, який раніше підтримав ідею припинення вогню, заявив під час розмов із Трампом, що у разі відмови РФ припинити вогонь санкції мають бути посилені. Однак відповідь Трампа була двозначною.
Він навіть прокоментував Зеленського словами: «Він не найлегша людина у спілкуванні».
Ще однією несподіванкою стала заява Трампа про можливість проведення мирних переговорів у Ватикані за участю новообраного Папи Лева XIV. Коли журналісти запитали, чи вірить Трамп, що Путін хоче миру, він відповів просто: «Так».
Незважаючи на непослідовність Білого дому, у США залишаються важелі впливу. Колишній посол у Києві Джон Гербст зазначає, що США можуть: «відкрити трубопровід для значних військових постачань Україні та ввести жорсткіші санкції проти Кремля».
У Конгресі до цього, схоже, вже готові. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав до нових обмежень проти РФ, а лідер більшості Джон Тун підтвердив: «Сенат має готовий законопроєкт про санкції. Якщо Білий дім вирішить діяти жорсткіше — ми до цього готові».
Нагадаємо, після телефонного контакту з Путіним Трамп провів перемовини із низкою високопосадовців — президентами України, Франції та Фінляндії Володимиром Зеленським, Емманюелем Макроном та Александром Стуббом, прем’єр-міністрами Великої Британії та Італії Кіром Стармером і Джорджею Мелоні, німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем та очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
