Трійця вважається символічним приходом літа. В народі це відчувається через традицію прикрашати оселю зеленню – символом оновлення, молодості та вічного життя. Особливого значення набули трави, які освячують у церкві та зберігають протягом року як обереги. Яку зелень обрати для прикрашання дому, пише «Третє око».
Звичай декорування оселі зеленими гілками й запашними травами має як народні, так і релігійні корені. Молоді рослини символізують життєдайність і захист. Історики пов’язують це з біблійними подіями – прикрашанням Сіонської світлиці, де зійшов Святий Дух, а також з традицією прикрашати зеленню синагоги в пам’ять про квітучу Синайську гору, коли Мойсей отримав Божі заповіді.
Традиційними були аїр і клен – саме ці рослини часто прикрашали домівки. Аїр розкладали на підлозі, а гілки клена ставили біля ікон або вішали на ворота.
Серед інших рослин, які збирають і освячують на Трійцю:
полин – застосовувався для очищення оселі від зла. Його димом обкурювали дім, а пучки вішали над входом як оберіг;
любисток – захищав від чар, пристріту і вважався добрим знаком для дітей. Відвар з нього використовували для купання;
пижмо – вважалося, що ця трава оберігає від злих людей і темної енергії. Її носили із собою для захисту;
чебрець – в народі йому приписували силу зберігати родинне щастя та спокій. Також клали під подушку від поганих снів;
м’ята і меліса – ці запашні трави очищали простір і дарували спокій. Їх листя також зашивали в подушки або використовували для окурювання житла.
Свято мало і виразне етнографічне значення. Дівчата плели вінки, ворожили на річках, співали й водили хороводи. У деяких регіонах роздавали обрядовий коровай, а шматочки зберігали до весілля як символ майбутнього щастя.
У понеділок, наступний за Трійцею, священики освячували поля молитвами про врожай. А на третій день, Богодухів, хлопці обирали наречених, а дівчата «водили Тополю» – символ краси й удачі. За віруванням, зустріти Тополю означало отримати добру звістку.
