29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України. Цього дня у 2014-му сталася Іловайська трагедія. У 1991-му закрили Семипалатинський ядерний полігон у Казахстані, де в той само день у 1949-му провели перше в СРСР успішне випробування атомної бомби. У 1944-му почалося Словацьке національне повстання проти нацистів. У 1869-му народився майбутній головнокомандувач Української галицької армії Мирон Тарнавський. У цей день у різні роки з’явилися на світ електричний трансформатор та мотоцикл.
29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
У світі – Міжнародний день дій проти ядерних випробувань.
Також сьогодні День народження мотоцикла.
29 серпня 1831 року стало “днем народження” електричного трансформатора. Докладніше.
29 серпня 1869 року на Львівщині народився майбутній головнокомандувач Української галицької армії Мирон Тарнавський. Докладніше.
29 серпня 1885 року німецький інженер Готліб Даймлер запатентував “машину для верхової їзди з гасовим двигуном”, тобто перший мотоцикл. Докладніше.
29 серпня 1944 року розпочалося Словацьке національне повстання проти нацистів і режиму Першої Словацької республіки. Докладніше.
29 серпня 1949 року у СРСР провели перше вдале випробування атомної бомби – РДС-1. Місцем випробування став полігон у Семипалатинській області Казахстану. Докладніше.
29 серпня 1991 року закрили Семипалатинський ядерний полігон у Казахстані. Це був перший полігон для ядерних випробувань, створений в СРСР, і один із найбільших у світі. Наслідки радянських експериментів зі створення зброї масового знищення народ Казахстану відчуває досі – у населення навколо полігону високі показники захворюваності на рак, земля та вода забруднені. Деякі сім’ї називають себе на японський штиль “хібакуся” – цей термін використовують для позначення людей, які пережили американські атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі.
Семипалатинський полігон почали будувати після Другої світової війни, коли радянське керівництво визначило своїм пріоритетом отримати таку ж потужну зброю, яка була в США (а бажано потужнішу).
“Навесні 1947 року комісія на чолі з Ігорем Курчатовим обрала місце для проведення ядерних випробувань. Це був пустельний степ, поблизу залізниці та річки Іртиш, зі зручною логістикою. Їм все здавалося ідеальним. Місцевість була малонаселеною, і було легко зберегти випробування в таємниці”, – пише казахстанське видання “Kursiv Media”.
У результаті під ядерні випробування віддали колосальну територію – 18,5 тисячі квадратних кілометрів (це порівняно з площею Ізраїлю чи Словенії). На зовнішньому радіусі полігону розмістили “майданчик М” або “Москву-400” (зараз – місто Курчатов). На залізниці, яку провели сюди з найближчого міста Семипалатинська (зараз – Семей), Курчатов тривалий час називався “зупинка Кінцева”. Тут розмістилися наукові лабораторії та дослідницькі центри, а також мешкали науковці. На території полігону було кілька дослідних майданчиків. Центром стало “дослідне поле” на відстані близько 200 км від Семея. 29 серпня 1949-го тут провели перше в СРСР успішне випробування атомної бомби. А далі територію Казахстану забруднювали безперервно.
“12 серпня 1953 року на полігоні було випробувано перший термоядерний пристрій, а 22 листопада 1955-го – водневу бомбу. За час функціонування полігону (1949-1989 роки) на його території було проведено загалом 468 ядерних вибухів, у тому числі: 125 атмосферних (26 наземних, 91 повітряних, вісім висотних); 343 випробувальні ядерні вибухи під землею (з них 215 у штольнях та 128 у свердловинах). Випробування проводилися з пристроями різної потужності, на різних глибинах та у різноманітних гірських породах. За оцінками інституту високих енергій Академії наук Казахстану, сумарна потужність ядерних зарядів, випробуваних в атмосфері та над землею СЕЯП (у населеній місцевості), у 2,5 тисячі разів перевищує потужність бомби, скинутої американцями на Хіросіму в 1945 році. За межі полігону вийшли радіоактивні хмари 55 повітряних та наземних вибухів та газова фракція 169 підземних випробувань. Саме ці 224 вибухи зумовили радіаційне забруднення усієї східної частини території Казахстану”, – повідомляють у довідці з питання “Про охорону здоров’я та соціальний захист населення, колишнього Семипалатинського ядерного полігону, що проживає в зоні впливу”, яку готували у 2005 році до слухань, організованих Комітетом з економічної реформи та регіонального розвитку парламенту республіки Казахстан.
“До 1980 року приховувати правду вже було неможливо. Лікарі диспансеру №4 міста Семей зафіксували зростання онкологічних захворювань серед дітей. Саме в цей період письменник і громадський діяч Олжас Сулейменов оголосив про створення антиядерного руху під назвою “Невада – Семей”. Протягом чотирьох місяців до руху приєдналося два мільйони людей. Мітинги в Алмати змусили Міністерство оборони переглянути свої плани. 29 серпня 1991 року президент Нурсултан Назарбаєв підписав указ про закриття полігону. Відтоді цей день відзначається як Міжнародний день боротьби з ядерними випробуваннями”, – пише Kursiv Media
Указ про закриття полігону Назарбаєв підписав наступного дня після свого виходу з КПРС. Надалі країна підписала протокол про нерозповсюдження ядерної зброї. Казахстан у 1993 році одним із перших серед колишніх республік СРСР приєднався до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Він відмовився від свого ядерного арсеналу приблизно під такі самі “гарантії безпеки”, які нібито надавали Україні. Останній ядерний заряд на колишньому Семипалатинському полігоні, згідно з довідкою для парламентських слухань у Казахстані, знищили у 1995 році.
За 30 років після цієї події, станом на 2025 рік, смертність від раку на територіях поблизу Семипалатинського полігону становить 95 випадків на 100 тисяч населення (при цьому середній показник у Казахстані – 70). На території полігону проводять щорічні моніторинги ґрунту та води. Однак казахські екологи вважають, що 300-500 зразків, що відбираються, – мало, щоб скласти повну картину того, що відбувається. Але й ці обмежені дослідження стабільно підтверджують: в окремих районах підземні води все ще містять рівень урану та плутонію, що перевищує норму. Окремі ділянки полігону накопичили стільки радіонуклідів, що їх називають “гарячими лінзами”. Усі ці ядерні відходи можуть потрапляти у воду річки Іртиш, а також їх розносять пилові бурі на значну відстань.
“У 1965 році під річищем річки вибухнув 140-кілотонний заряд, створивши Чаган, або “Атомне озеро”. Тоді сама вода вбивала гризунів і викликала пухлини у риб. Зараз радіаційний фон дещо зменшився. Але мул на дні все ще радіоактивний. З усім тим туристи відвідують це місце. Гідам потрібні респіратори та дозиметри. Але цих заходів безпеки недостатньо”, – зазначає Kursiv Media.
1999 року МАГАТЕ визнало 85% території полігону безпечними. Решту рекомендували ізолювати та контролювати. Однак повною мірою цього не зробили й досі. І населення продовжує ризикувати, відвідуючи територію, випасаючи там худобу тощо. Національний ядерний центр Казахстану та екологи зараз працюють над складанням карти забруднення.
“Екологи-ентузіасти вимагають розпочати конкретне та систематичне очищення забруднених територій. Один з них – Дмитро Калмиков, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Зараз він намагається привернути увагу влади до Семипалатинського полігону. За його словами, населення досі не повністю поінформоване про небезпеку”, – відзначає казахське медіа.
29 серпня 1992 року мощі патріарха Йосипа Сліпого перепоховали у Львові – у Храмі Святого Юра.
29 серпня 2014 року сталася Іловайська трагедія – російські загарбники розстріляли українську колону під час виходу нібито “зеленим коридором” з оточення в Іловайську. Докладніше.
29 серпня – Усікновення глави пророка, предтечі та хрестителя Господнього Йоана. Докладніше.
Не можна подавати до столу щось на блюді.
Не можна вживати їжу тваринного походження.
Не можна брати до рук різальні предмети: ножі, пили, ножиці тощо.
Не можна вживати фрукти та овочі червоного кольору.
Не можна одружуватися, вінчатися, проводити хрестини.
Не можна святкувати й уживати алкоголь.
Якщо вдень гарна погода, то ввечері ймовірний дощ.
Якщо жаби голосно квакають, то тепло ще триматиметься.
