Наприкінці травня 2025 року меру Києва Віталію Кличку чимось запахло.
Людям, обізнаним із реаліями столичної політики, могло б здатись, що до Кличка дійшло амбре від "туалетних схем". Це коли підконтрольна йому Київрада віддавала ласі шматки столичної землі власникам фіктивних убиралень і "собачих будок".
Від запаху прогнилої корумпованості системи, яку вдалося викрити НАБУ, просто забивало дух. Але мера столиці мучили не ці аромати, їх він від довгого перебування поруч уже, мабуть, і не вирізняє.
Кличку ж запахло авторитаризмом.
"Це чистка демократичних інституцій під прикриттям війни. Я колись сказав, що в нашій країні пахне авторитаризмом. Тепер уже смердить", – заявив Кличко в коментарі британській The Times.
Однак, хай як заяви Кличка не просилися б стати новими мемами, частково вони таки правдиві. Ситуація із самоврядністю київської місцевої влади за останні місяці й справді складається доволі тривожна.
Йдеться, очевидно, і про чергову спробу президента Володимира Зеленського перехопити управління Києвом за рахунок призначення керівником Київської міської військової адміністрації свого протеже Тимура Ткаченка.
Але що викликає найбільше занепокоєння в кабінетах мерії, то це системна робота силового блоку ОП, через яку Київрада поставлена на межу втрати працездатності.
29 травня тривожний дзвіночок пролунав уже на повну гучність – засідання Київради не відбулося, бо частина депутатів відмовились заходити в зал. Хоч і зареєструвались на вході в будівлю мерії.
"Українська правда" вирішила розібратися, що ж мав на увазі Кличко під "смородом авторитаризму", чи справді голова КМВА Ткаченко підходить на роль узурпатора, та чи здатна підтримка Банкової забезпечити йому одноосібний контроль над Києвом.
"Це був нам "подарунок" на Новий рік", – з гіркою іронією в голосі згадує призначення нового керівника КМВА Ткаченка співрозмовник УП в оточенні Віталія Кличка.
Під самий кінець 2024 року, 30 грудня команда Зеленського вирішила почати нову позиційну атаку на Кличка і його "київський режим".
"Починалося все в кінці лютого 2022 року. Тоді мене набрав Єрмак, і по гучному зв'язку долучився також президент до розмови. Зеленський сказав, що така ситуація – росіяни біля міста, тому ОП хоче призначити генерала Жирнова керувати військовою адміністрацією, бо треба готувати оборону столиці.
Я не мав нічого проти. Хоч за законом голова КМДА має очолювати військову адміністрацію, але тоді всі розуміли, що треба допомагати військовим", – пригадує в розмові з УП Віталій Кличко.
Жирнов очолював КМВА в найскладніші місяці російського вторгнення. Він був насправді чисто військовою фігурою, навіть не намагаючись втручатись у київську політику. В жовтні 2022 року його замінив на посаді інший генерал, колишній командувач Сухопутних військ Сергій Попко.
У Кличка так само не висловлювали претензій до цього призначення. Хоча насправді ці рішення Зеленського закладали міну сповільненої дії під повноваження київського мера. Річ у тім, що формально Кличка не звільнили з посади глави КМДА, відповідно саме він мав би очолювати і військову адміністрацію.
Натомість Зеленський просто призначив керувати новоствореною після вторгнення КМВА іншу людину. Поки між Кличком і керівниками нової адміністрації були нормальні стосунки, ця формальна дуальність влади особливо нікого не напружувала.
"Але скільки президент мав на все це дивитись? Київрада дерибанить місто, роздає землю, пилить бюджети, а призначені Зеленським керівники військової адміністрації просто підписують все, не дивлячись. Ясно, що президента це почало напружувати страшенно, і він обрав нову людину", – розповідає не під запис співрозмовник УП із оточення Зеленського.
"Ткаченко до того показав себе на складній темі відновлення укриттів, переламував купу мутних речей тут у Києві, попрацював у кількох міністерствах. Взагалі він такий заряджений був, і президент його вибрав. Ми ще сміялися, що Тимур або розживеться кількома квартирами в Києві, або візьме владу в місті – чистий win-win", – додає, жартуючи, джерело на Банковій.
Показовою є історія стосунків Ткаченка з київською владою. Як розповідають співрозмовники у КМВА, вона тягнеться ще з 2012 року. Тоді Ткаченко зайшов у київську політику в якості помічника Павла Рябікіна, який балотувався від партії Кличка УДАР на парламентських виборах.
Після Революції гідності Кличко призначив Рябікіна своїм заступником у мерії, а Ткаченко став начальником одного з управлінь КП "Київблагоустрій", де відповідав за впорядкування підземних переходів у столиці. Буквально за рік, у 2016–2017, він перейшов у ще одне комунальне підприємство "Плесо", де займався інвестиціями в прибережну інфраструктуру.
Як переконують співрозмовники у КМВА, вже тоді у Ткаченка склались не найтепліші стосунки з деякими людьми з оточення Кличка, зокрема з Дмитром Білоцерковцем.
"Уже десь з 2017 року Тимура навряд можна було назвати "кличковським", хоча він і йшов з УДАРом на місцевих виборах 2020 року. Але він йшов скоріше не так із Кличком, як із тим же Рябікіним", – стверджує співрозмовник в оточенні начальника КМВА.
На виборах у Київраду Ткаченко не пройшов, але того ж року став першим заступником директора – начальником управління контролю за благоустроєм у Департаменті міського благоустрою КМДА, який очолював Олексій Кулеба.
У 2023–2024 роках Ткаченко встиг попрацювати заступником міністра в Міністерстві стратегічних галузей промисловості та у Міністерстві розвитку громад та територій, де керівником був усе той же Кулеба. Саме його співрозмовники УП на Банковій називають одним із ініціаторів призначення колишнього підлеглого на посаду в КМВА.
Після приходу в КМВА Ткаченко з перших тижнів пішов у відкриту конфронтацію з Кличком і усім київським істеблішментом.
З одного боку, він медійно намагається перегравати мера на чутливих питаннях. Наприклад, хоче добитись, щоб рух транспорту в столиці не зупиняли під час повітряних тривог тощо. З іншого боку, Ткаченко системно блокує Київраді реалізацію великої кількості ухвалених депутатами рішень.
Оскільки він візує буквально кожне ухвалене Київрадою рішення, то має в руках інструмент швидкого впливу на все київське життя. І активно цим користується.
"Мої попередники просто підписували всю ту гору паперів, які їм приносили з мерії. А я почав їх читати. І коли там якісь будівництва бобслейних трас чи закупівлі кущів за десятки мільйонів, то я не розумію, як я можу це підписувати, коли у нас немає грошей на зброю і дрони. І така моя поведінка дуже дратує місцевих керівників", – пояснює УП природу конфлікту в Києві сам Ткаченко.
Правда, він визнає, що заблокувати якісь рішення може, але добитися від своїх формальних підлеглих в адміністрації виконання його розпоряджень керівник КМВА може дуже рідко.
Як переконують співрозмовники УП в Київраді, "допомогти" Ткаченку стати суб'єктом ухвалення рішень активно допомагає Офіс президента. Саме на Банковій затверджували кандидатів на голів райдержадміністрацій, яких Зеленський замінив масово в кінці травня.
Серед новопризначених багато цікавих персонажів, однак виділяється колишній радник Кличка Максим Бахматов, який після розриву з мером є ідейним критиком усіх починань столичної влади.
Хоча Ткаченко на посаді не так давно, однак до його команди вже є питання і в медіа.
Зокрема, журналісти Bihus.info проаналізували оточення очільника КМВА і виявили, що його перший заступник, полковник Микола Швець є фігурантом провадження НАБУ про ймовірне розкрадання 300 мільйонів гривень на будівництві складів Міноборони в 2018 році.
Цікаво, що керівником НАБУ є свояк (чоловік сестри дружини) Ткаченка Семен Кривонос. Щоправда, співрозмовники і в НАБУ, і в КМВА запопадливо вдають, що ніяких особливих преференцій ці родинні стосунки жодній стороні не дають.
Натомість, досить активне "сприяння" Ткаченко має від інших силових структур, які на догоду Банковій активно вписалися в боротьбу за київську владу.
"Зараз стоїть задача зробити Київраду недієздатною. Для цього треба, щоб не було кворуму. У нас депутати, які з початку війни служать, зараз всі поголовно отримують відмови на прохання отримати відрядження для участі в засіданнях Київради. Всі попередні роки відпускали їх без проблем, зараз – жодного", – розповідає УП один із лідерів "Європейської солідарності".
З іншого боку, силовики з усіх відомств активно розслідують десятки справ щодо київських депутатів, вриваються до них з обшуками, демонстративно принижують і залякують.
"Задача головна – залякати і зробити ручними. Когось просто, як Володю Прокопіва, по лівій справі закривають під цілодобовий домашній арешт, і він уже не може потрапити на засідання. Когось змушують скласти мандат, щоб спробувати самого Ткаченка завести в Київраду, бо він же балотувався від УДАРу, але не пройшов", – переконує співрозмовник в оточенні мера Києва.
Співрозмовники в КМВА, правда, запевняють, що хоч і чули історію про бажання Ткаченка зайти в Київраду, однак стверджують: щоб реалізувати такий варіант, потрібна буде відмова одразу двох людей, які мали вищі за нього результати на окрузі під час виборів у 2020 році.
"УДАРівці" переконані, що блокування роботи Київради – це не що інше, як спроба провести в столиці "чернігівський сценарій". Коли міська рада довгий час не може зібратися і працювати, то її повноваження в режимі воєнного стану переходять напряму у військову адміністрацію.
Тож якщо силовики зможуть довести Київраду до колапсу, то Ткаченко, а отже Банкова, отримає одноосібну владу в столиці.
Мабуть, саме після розуміння цього сценарію Кличко і почув у повітрі запах авторитаризму.
Однак головна біда для столичного очільника в тому, що за 10 років при владі в місті він так і не збудував системи ефективних чесних управлінців, на яких тепер у критичний момент міг би покластись. Не можна ж вважати реформою зміну Столара і Кононенка на Комарницького і Палатного.
І тому силовики так широко розгорнули активність у Києві, бо, попри все, у них там і справді непочатий край роботи.
В розмові з УП мер Києва Кличко переконує, що його команда готується до боротьби, щоб не віддати місто під управління Банковій.
"У нас готова стратегія боротьби, але поки я її не буду озвучувати. Щоб вона спрацювала", – переконує Кличко.
Поки що суть цієї стратегії розгледіти важко. Єдине, що видно неозброєним оком, це тотальна обструкція, яку влаштувала верхівка Київради голові КМВА, який із мером працює в одній будівлі. Починаючи від того, що команда Ткаченка банально не може поставити новину на сайт чи у соцмережі адміністрації, якою він формально керує.
"Коли призначили Ткаченка, то його слід було якось тут в адміністрації оформлювати. І Кличко з компанією зробили членом апарату КМДА. Під номером 6, типу щоб він знав, що він тут не більше ніж "шістка". Така дворова дипломатія", – ділиться один із членів оточення глави КМВА.
Сам Ткаченко розповідає, що йому пропонували "варіант", як стати успішним.
"Мені не раз передавали, що в цій будівлі тільки одна людина може бути головною, і це, типу, не я. Якщо я з цим погоджусь і буду "конструктивним", то наші проблеми зникнуть. Але я ішов сюди працювати, бо хотів щось робити для міста. А не для мера", – розводить руками Ткаченко.
Натомість у команді Кличка панує зовсім інший погляд на всю історію.
"Ніхто із серйозних сил у Києві ніякого Ткаченка не підтримує. Це чисто ставленик Банкової, який на неї і працює. Все решта – просто слова", – безапеляційно відмахується один із членів близького оточення мера столиці.
"Я ще з часів спортивної кар'єри маю дуже точне чуття, чи переді мною боєць. Я це відчуваю. І людина, про яку ви питаєте, у мене такого відчуття не викликає. Війна ще не виграна, і я не буду себе поважати, якщо віддам місто людям, які в момент вторгнення швидко із нього утекли і кинули", – не менш категорично резюмує Кличко.
Словом, у підсумку вся ця битва за контроль над Києвом з головою захопила людей, які б мали усі сили класти на забезпечення життя й оборони столиці. Замість того вони затято розігрують сцену зі старого фільму "Горець", де в битві безсмертних героїв "живим залишався тільки один".
Євген Будерацький, Роман Романюк, УП
