Судове рішення у США зобовʼязує компанію OpenAI зберігати майже всі розмови користувачів з ChatGPT – включно з тими, які вони вважали остаточно видаленими, повідомляє The Hill.
Минулого тижня окружний суддя США Сідні Стайн у Манхеттені підтримав попередню ухвалу, яка вимагає від OpenAI зберігати всі дані користувачів як доказ у позові The New York Times проти компанії щодо порушення авторських прав. Це рішення зобов’язує OpenAI зберігати мільярди чатів, що руйнує уявлення про конфіденційність понад 70 мільйонів користувачів ChatGPT.
Користувачі часто діляться з ChatGPT надзвичайно особистою інформацією – від медичних питань і проблем у стосунках до глибинних психологічних переживань, сподіваючись, що їхні дані буде остаточно видалено за запитом. Однак ухвала суду від січня зобов’язала OpenAI зберігати "всі вихідні дані, які інакше були б видалені" на час розгляду справи.
Минулого тижня суддя Стайн підтвердив цю вимогу, зазначивши, що можна "допустити припущення", що деякі користувачі видаляють чати, щоб приховати порушення авторських прав. Він також вирішив, що збереження видалених чатів не порушує політику конфіденційності OpenAI, оскільки в ній передбачено можливість збереження даних для виконання юридичних зобов’язань.
Рішення викликало різку критику правозахисників, які вважають, що така ухвала є масовим збором даних без згоди користувачів. Експерти попереджають, що це створює небезпечний прецедент, за яким будь-який позивач зможе вимагати зберігання даних мільйонів непричетних людей для посилення своєї справи.
Багато користувачів ChatGPT особливо стурбовані через інтимний характер своїх розмов. Водночас вони не мають реальних механізмів, щоб оскаржити використання своїх даних у цій справі, а спроби окремих осіб втрутитися були відхилені судом.
The New York Times наполягає, що збереження видалених чатів необхідне, адже користувачі могли видаляти їх, щоб приховати порушення авторських прав. Захисники конфіденційності заперечують: більшість користувачів видаляють чати з міркувань особистої безпеки, а не для порушень закону.
Критики наголошують, що газета, яка колись викривала програми масового стеження, тепер вимагає створення "бази даних, про яку лише мріяв би АНБ", щоб виграти справу про авторські права.
