Повернення до цивільного життя – виклик, що потребує системної відповіді. Ветерани і ветеранки стикаються не лише з фізичними наслідками війни, а часто набагато глибшими емоційними, психологічними та соціальними "ранами".
У цьому контексті спорт стає ефективним інструментом не лише фізичної, а й ментальної та соціальної реабілітації. Він є першим "містком" між травматичним досвідом і новою якістю життя.
Я бачив це неодноразово – на тренуваннях, у спортивних таборах, у розмовах з тими, хто відчув на собі трансформаційну силу спорту. Саме тому наша позиція однозначна: ветеранський спорт – це не додатковий проєкт, а повноцінна складова державної політики відновлення.
Довгий час ветеранський спорт в Україні тримався на зусиллях громадських організацій, тренерів і волонтерів. Але точкові ініціативи не могли забезпечити сталого доступу до відновлення для тисяч військових. Ми зробили крок до змін на системному рівні: у 2025 році Верховна Рада України ухвалила закон, який закріпив за Міністерством у справах ветеранів України повноваження щодо розвитку ветеранського спорту.
Вперше на законодавчому рівні спорт ветеранів війни визначено як окремий напрям, що охоплює фізичну, психологічну та соціальну реабілітацію. Мова не про змагання заради перемог, а про можливість кожного ветерана і ветеранки відчути підтримку, відновити тіло і ментальне здоров’я, включитися у повноцінне життя.
У січні 2025 року стартувала програма "Ветеранський спорт", яка діє за принципом: мінімум бар’єрів – максимум користі. Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або з інвалідністю внаслідок війни отримують 1500 грн щоквартально на спортивні заняття.
Подати заявку можна через застосунок "Дія", а витрачати кошти – у спортзалах, секціях, басейнах, які мають відповідний код MCC. Лише за два квартали програмою скористалися майже 100 тисяч осіб, а до ініціативи долучилися понад 443 спортивні заклади по всій Україні. Це не просто цифри, а тисячі історій повернення до активності, сили, мотивації.
У 2024 році Мінветеранів започаткувало "Ігри ветеранів" – новий всеукраїнський формат спортивних змагань. Мета – не лише визначити переможців, а створити спільноту підтримки, де кожен відчуває свою цінність. У змаганнях беруть участь ветерани, військові, представники силових структур, які зазнали поранень.
Дисципліни охоплюють кросфіт, кіберспорт, волейбол сидячи, настільний теніс, баскетбол на візках, стрільбу з лука, пауерліфтинг, веслування. У 2025 році вже проведено два регіональні етапи, а фінал заплановано на листопад. Саме це приклад того, як спорт стає простором для мотивації, взаємопідтримки і реабілітації.
У 2025 році Мінветеранів запустило проєкт "Ліга ветеранів" – простір, де спорт стає центром сімейної реінтеграції. Змагання, родинні активності, дитячі зони, можливість просто побути разом – усе це створює атмосферу довіри, безпеки і спільного відновлення.
Перший захід – турнір з баскетболу на візках – зібрав 12 команд із різних регіонів. Високий попит і зворотний зв’язок довели: формат потрібен. Наша мета – зробити подібні заходи регулярними, долучити як ветеранів, так і їх родини, бо реабілітація завжди вимагає командної роботи.
Українські ветерани і ветеранки гідно представляють нашу країну на міжнародних змаганнях. Ігри Нескорених, Warrior Games, Air Force Trials – не лише про медалі, а про внутрішню стійкість, силу і дух.
У 2024 році команда України виборола 32 медалі і третє командне місце на Invictus Games у Ванкувері, а на Air Force Trials – 76 медалей у 11 дисциплінах. Це доказ, що наші ветерани не просто повертаються до життя. Вони стають прикладом, джерелом натхнення для тисяч інших – як в Україні, так і за її межами.
Мінветеранів розширює доступ до спорту для ветеранів не лише у великих містах, а й у громадах по всій Україні. Це ключ до реальної інклюзії. Відомство співпрацює з громадами, впроваджує нові напрями (ампфутбол, регбі на візках, бразильське джиу-джитсу) і активно залучає родини.
На багатьох заходах присутні діти, родичі, друзі – хтось бере участь, хтось вболіває, хтось допомагає з організацією. Йдеться не про спорт заради спорту, а про довіру, взаємопідтримку та спільне відновлення.
Мінветеранів бачить спорт як складову повноцінної моделі підтримки ветеранів. Це не короткострокова ініціатива, а інституційна політика. Людина має відчувати, що держава з нею не лише в момент поранення чи нагороди, а й у момент повернення, коли починається справжній шлях до нового життя.
Мінветеранів не нав’язує участь, а створює простір, де спорт – усвідомлений і бажаний вибір. Відомство допомагає зробити його доступним, безпечним, мотивуючим. Бо саме через фізичну активність відновлюються ресурси, повертається впевненість, формуються соціальні зв’язки.
Ветеранський спорт – це реальний інструмент реінтеграції, потужна інвестиція в здоров’я, силу і майбутнє. І якщо ми хочемо мати стійке, сильне суспільство, ми маємо розвивати його на всіх рівнях.
