Володіти спортивною франшизою – це не просто бізнес. Це – честь. Це – ознака статусу. Це – як той розкішний сервіз у наших мам, який зберігається в шафі роками і дістається тільки на свята, коли приходять найважливіші гості.
В США досить часто командою володіє сім’я Ротшильдів чи Рокфелерів багатих людей, і вона передається у спадок як фамільна реліквія. Лейкерс – не виняток. Протягом 46 років цей бренд асоціювався з одним прізвищем – Басс.
У 1979 році Джеррі Басс придбав "озерних" у канадського підприємця Джека Кента Кука за 67,5 млн доларів – на той час це була найдорожча спортивна угода у світі. Тепер, майже пів століття потому, франшиза продана за 10 мільярдів доларів – і це новий рекорд вартості продажу спортивної організації.
The Lakers ranks under Jerry, Jeanie and the Buss family since purchasing the team back in 1979:🏆 .604 win percentage (1st in NBA)🏆 301 playoff wins (1st in NBA)🏆 11 championships (1st in NBA)🏆 6 MVP winners (1st in NBA) - Magic Johnson (3), Kareem Abdul-Jabbar, Shaq and… pic.twitter.com/Jdt3KPbpcU
Хтось скаже: та це ж просто інфляція. Але ні. НБА кінця 1970-х – це ще не золотий актив. Це була ліга на межі, не зовсім масова і далеко не модна. Той же Джек Кук з радістю продав Лейкерс, але залишив собі Вашингтон Редскінз із НФЛ.
Басс не просто інвестував. Він трансформував баскетбол у шоу, у стиль, у спосіб життя. Його не стало у 2013 році. Але ризик, на який він пішов, вклавши 67,5 млн, виправдався повністю. Його дітище стало легендою, а нащадки – мегабагатими на покоління вперед.
Тож "Чемпіон" пригадає найкультовіші моменти Лейкерс, коли франшиза належала сім’ї Басс.
Драфт НБА – подія, що обростає теоріями змови щороку. У 1979 році "фіолетово-золоті" отримали пік Нью-Орлеан Джаз (до переїзду в Солт-Лейк Сіті, штат Юта, залишилося кілька місяців), який дозволив їм обирати першими.
Клуб зробив ставку на другокурсника Мічиганського університету Ірвіна Джонсона, який згодом отримає прізвисько "Меджик", яке змусить більшість забути його справжнє ім’я.
Magic Johnson at Michigan State in 1979. 💫 pic.twitter.com/BnndmdTc3L
Плеймейкер із фантастичними габаритами. Людина, яка бачила майданчик, наче мала не одну пару очей. Вмів усе: кидати, асистувати, підбирати.
І вже у свій перший сезон Меджик став чемпіоном, отримавши MVP фінальної серії. Лейкерс під керівництвом Басса взяли титул уперше за 8 років. І це був лише початок великої епохи.
У наступному сезоні після титулу Лейкерс зазнали провалу – виліт уже в першому раунді плейоф від Х'юстон Рокетс. Сезон-1981/82 теж йшов зі своїми проблемами. І Меджик Джонсон, який у той час змінював дуже часто дівчат, вирішив змінити й команду, оскільки йому не подобалося грати під керівництвом Пола Вестхеда.
І ось дилема: "Зірка чи тренер?" Джеррі Басс обрав зірку.
Щоб зменшити репутаційний резонанс, клуб вирішив оголосити, що новим тренером стане легенда – Джеррі Вест. Але на пресконференції той несподівано заявив: "Я буду лише консультантом. Команду тренуватиме Пет Райлі".
The Lakers have announced plans to build a statue honoring Pat Riley! 👏 pic.twitter.com/laL4FucYi0
Пет мав незвичне резюме: колишній зірковий гравець NCAA, чемпіон НБА з Лейкерс-1972, коментатор клубного радіо (не жарт!), і, зрештою, асистент того ж Вестхеда. Та самостійного досвіду роботи не мав.
Утім, при Райлі прийшли успіхи: чотири чемпіонські титули (1982, 1984, 1987, 1988), яскрава гра і стиль. Причому не лише стиль гри. Пет швидко став взірцем моди, який так яскраво підходив під місто Лос-Анджелес. Його костюми від "Armani", постійно зачісане назад волосся, аксесуари на руках приваблювали не менше, ніж перемоги гравців на паркеті.
І Басс це чудово розумів. Він створив групу черлідерок, які розважали публіку в перервах, і перетворив трибуни на червону доріжку. На матчах Лейкерс з'являлися Джек Ніколсон, Принц, Едді Мерфі та інші зірки.
Поступово перший ряд у "Форумі" став найпрестижнішим місцем у Лос-Анджелесі. Квиток туди – це запрошення в еліту.
На початку 90-х Лейкерс залишалися топ-командою, хоча Райлі вже пішов, а Карім Абдул-Джаббар повісив кросівки на цвях. Меджик Джонсону було всього 32 роки. Поруч – Джеймс Ворті, Сем Перкінс, Байрон Скотт і молодий серб Владе Дівац.
Вони щойно програли фінал НБА Чикаго Буллз, де вже наповну запалював Майкл Джордан і розкривався Скотті Піппен, та все одно каліфорнійців вважали претендентами на титул-1992.
Грімом серед ясного неба стала раптова прессконференція напередодні старту нового чемпіонату. Головна зірка клубу говорить, що йде зі спорту, бо в нього ВІЛ.
On this day 25 years ago, Magic Johnson announced his retirement from the Lakers after testing positive for HIV. pic.twitter.com/Tvtl4p4RS7
Шок. Паніка. Сльози. Це був удар не лише по Лейкерс – по всій НБА, по всьому спорту.
Сам баскетболіст визнав, що хоч уже й був одружений, тривалий період вів бурхливе сексуальне життя, але коли саме заразився – гадки не має.
Оскільки на той час вважалось, що ВІЛом захворіти малоймовірно під час гетеросексуальних стосунків, почали лунати чутки, що Меджик – гей або бісексуал. Сам Джонсон це відкидав. Надалі він більшу частину свого життя присвятить різним благодійним фондам, які допомагатимуть людям із цією хворобою.
On this date in 1996, Magic Johnson returned to the NBA more than four years after testing positive for HIV. pic.twitter.com/xVJKPKGKU1
І що важливо – клуб не відвернувся. У 1995 році Меджик повернувся. І хоч уже не був тим блискавичним плеймейкером із 1980-го, його цифри вражали: 14,6 очка + 6,9 передачі + 5,7 підбирання за 29 хвилин. І це після чотирьох років простою!
Ліга навіть придумала "Правило Меджика Джонсона", що як тільки в гравця на тілі з’являється відкрита рана – гра має бути зупинена, а лікарі надати допомогу.
Згодом Меджик придбав акції Лейкерс і отримав посаду у фронт-офісі клубу, яку остаточно залишив лише в 2019 році.
Звісно, відхід Меджика не міг не вдарити по результатах. Уже в сезоні 1993/94 "озерні" вперше з 1975 року не вийшли до плейоф.
Ветерани старіли. Обміни виявлялися невдалими. Конкуренти ставали дедалі сильнішими.
Джеррі Басс розумів: треба суперзірка. Треба той, хто буде змушувати трибуни заповнюватися. Влітку 1996 року команда в погоні за одним суперстаром отримала відразу двох таких виконавців.
У ті часи не існувало ані "максимальних контрактів", ані "податку на розкіш". Команди мусили вміститися у стелю зарплат – лише 24,3 млн доларів на всіх гравців. Орландо володів правами Берда на Шакіла О’Ніла, тож могли перевищити ліміт, щоби його зберегти.
Власники Меджик чомусь вирішили увімкнути режим Скруджа Макдака і рахувати кожен цент. Перша пропозиція Шаку – лише 54 млн на чотири роки. Це було смішно, коли Алонзо Моурнінг та Джувен Ховард уже отримували контракти на понад 100 млн.
Зіркового бігмена це образило. Шак хотів щонайменше 20 млн. Щоб збити запити центрового представники Меджик почали запускати в пресу скарги на захист і віддачу О’Ніла. Саме тоді стало зрозуміло: це кінець.
За Шакілом вишикувалася черга: Нікс, Детройт, Маямі, Атланта. Хтось із них не захотів розходитися зі своїм зірковим центровим (Юїнг/Моурнінг), хтось зробив ставку на більш дешевий варіант (Аталанта і 50 млн на 5 років для Мутомбо), а хтось не знайшов аргументів взагалі.
І тут Джеррі Басс знову зробив ставку на зеро. І знову виграв.
Щоб звільнити зарплатний простір, до Шарлотт був відправлений Владе Дівац зі своєю зарплатою в 3,5 млн. Натомість до Лос-Анджелеса прибув талановитий 18-річний Кобі Браянт, обраний на драфті під №13.
July 18, 1996: Shaquille O'Neal signs a 7-year, $120M deal with the Los Angeles Lakers, which at that point is described as "the richest total package in sports history."📺 WPRI-TV pic.twitter.com/DdIgjEDJNZ
Ключовим було інше: "озерні" звільнили кепхолд і змогли запропонувати Шаку семирічний контракт на 120 млн доларів, де в перший сезон він отримував лише 10,3 млн – максимум, щоб вкластися в зарплатну відомість.
Шак отримав усе, чого хотів: гроші, Голлівуд, тусовку. І шанс стати частиною легенди. Кобі ж був ще сирим. Але сезон за сезоном він звикав до ліги, партнерів і відповідальності. І разом із Шаком невдовзі вони стали смертоносним дуетом для решти НБА.
Тандем "ШаКобі" під керівництвом Філа Джексона здобув три чемпіонства поспіль – 2000, 2001, 2002. Трі-піт, що закарбував Лейкерс у золотій історії ліги.
Філ, знаний як "Дзен-майстер", пішов у 1998-му, заявивши, що більше не буде тренувати. Свій "відхід назавжди" він порушив через рік. Штат Каліфорнія, Лос-Анджелес, у складі праймовий Шакіл, прогресуючий Кобі і… звичайно, розмова з Джеррі Бассом. Ну як тут відмовиш?
У 2004 він пішов, щоб прийти через рік і подарувати "Стейплз Центру" ще два чемпіонські персні, все з тим же Кобі, але вже геть іншими помічниками на чолі з іспанцем Пау Газолем.
У лютому 2013 року пішов у засвіти Джеррі Басс. Через кілька місяців команда вилетіла "свіпом" від Сан-Антоніо вже у першому раунді плейоф. Потім постсезону команда не бачитиме шість років.
Ці роки – чорна смуга. Завершення кар’єри Кобі Браянта. Постійні зміни тренерів. Абсурдні контракти Луола Денга і Тімофєя Мозгова. Слабкий прогрес від обраних на драфті баскетболістів.
Джинні Басс, дочка легендарного Джеррі, стала новою власницею, але їй не вистачало досвіду, рішучості й харизматичності батька. Не допомогли виправити ситуацію ані Меджик Джонсон, ані генеральний менеджер Мітч Капчак.
Дійшло до того, що на матчі Кліпперс у певний період почало в середньому ходити більше народу, ніж на культових Лейкерс.
У студентів є прислів'я: "Спочатку ти працюєш на заліковку, а потім заліковка працює на тебе". Щось схоже уявляє собою Лейкерс. Які б результати не були – це місце завжди манитиме.
"Король" до 2018 року довів усім уже все, і навіть подарував рідному Клівленду титул. Ймовірно, Кавальєрс могли б здобути більше Кубків Ларрі О’Брайєна, але у той же період Голден Стейт впевнено завойовували реноме однієї з найкращих династій в історії НБА. Тому ніхто його не критикував, що вільним агентом він обрав саме "фіолетово-золотих".
Ще через рік Лейкерс вирішили "молодняк" пустити в розмін на Ентоні Девіса. І перший за 7 років плейоф став тріумфальним.
The @Lakers are the 2020 NBA Champions! #LakeShow pic.twitter.com/Pnwdbvq29D
Девіс зумів уникнути травм. Зараз ми розуміємо: у 2020 році 35-річний Леброн – це ще юнак. Важливий внесок зробили ветерани: Двайт Ховард, Маркіфф Морріс і Реджон Рондо, які підписалися на мінімалку. Тоді світ познайомився з Алексом Карузо.
На початку 2020 року світ сколихнула жахлива новина: Кобі Браянт загинув у авіакатастрофі. Після перемоги всі баскетболісти заявляли в унісон, що перемогу їм з небес допоміг здобути "Чорна мамба".
За всю історію Лейкерс у команді виступали троє українців: Станіслав Медведенко, Святослав Михайлюк і Олексій Лень.
Найбільше часу там провів саме Медведенко, або ж просто "Слава". Причому не просто провів, а мав важливу роль у золотому ростері. Звичайно, зірок з неба не хапав, але покладені на себе функції і задачі виповняв уміло і викладався на всі 100%.
Після завершення кар’єри Станіслав перепробував багато ролей: тренував дубль Будівельника, був у тренерському штабі Майка Фрателло, пробував себе у ролі функціонера та агента, у 2019 році навіть балотувався до Верховної Ради, займався благодійністю і тренував дітей.
Війну в Україні дворазовий чемпіон НБА зустрів у рідному Києві. Моральний дух українців був настільки високим, що заради волонтерства і доброї справи віддавали усе.
Ексодноклубник О’Ніла та Браянта влітку 2022 року на аукціоні продав, напевно, найдорожче, що у нього було за спортивну кар’єру – два чемпіонські персні. Виручити вдалося понад 250 тисяч доларів, які були передані до фонду, що піклується дітьми, які постраждали від війни.
After tonight's game, stick around on @SpectrumSN to see the Lakers surprise Slava Medvedenko with replacement championship rings in recognition of his efforts in Ukraine pic.twitter.com/HNp7aqoAgN
У цій історії є хепі-енд. У січні 2023 року Медведенко отримав нові символічні персні за здобуття чемпіонських титулів НБА з каліфорнійською командою. Керівники "озерних" не змогли проігнорувати той факт, що людина, яка віддала клубу шість років, вимушена була продати їх задля благодійності. Гравець отримав їх з рук власниці франшизи Джинні Басс.
Немає сумнівів: Лейкерс і надалі залишатимуться однією з найвідоміших команд планети. Будуть нові зірки. Будуть нові драми, поразки й перемоги.
Але при Джеррі клуб став чимось більше, ніж клуб. Басс діяв нетривіально, епатажно, був певним трікстером. Саме він, не маючи шаблонного бачення, перетворив "Лейкерс" на шоу номер один у спорті.
Так, не без помилок. Так, не все вдавалося. Але це не відеогра, де можна "сейвнутися" і в разі програшу дати собі шанс№2, шанс №3 і т.д.
"Шоутайм" – це не лише назва епохи 1980-х. Це – ідеологія, яка пронизує роки правління родини Басс.
Бо за неякісний продукт 10 мільярдів доларів не платять.
