Головний тренер "Буковини" Сергій Шищенко в ефірі Youtube-каналу Дениса Бойко згадав період роботи з Михайлом Мудриком в системі "Шахтаря".
– Коли я прийшов у "Шахтар" U-19, Міші було 16 років і в нього був такий контракт, що він тренується з U-19. Напевно, це була помилка. Йому дуже тяжко було, тому що в такому віці різниця в 3 роки – це дуже багато. Він 2001 року народження, а тоді гравці були 1998-99 років.
Йому було дуже тяжко. Він ліз дриблінгом на трьох гравців, втрачав м’яч, контратаки – дуже важко йому було.
Він – талановитий гравець. Коли я спілкуюся зі своїми друзями, я кажу: "Мені було б цікаво подивитися, як він гратиме в європейському чемпіонаті". Тому що я знаю, який Мудрик.
Він може ображатися на мене за те, що я зараз скажу, але я кожен раз казав, що він не заграє за кордоном. Йому буде дуже важко ментально. Не знаю, чому я це відчував. Ми бачили, наскільки важко йому дається. Тому що там ментальність інша.
Він ішов в оренди, він не дуже там виглядав класно. Він повернувся в "Шахтар". Фонсека не просто ж так казав, що йому треба грати, він не сам на полі. Потім Каштру це казав, потім Почеттіно казав, що в нас не теніс, йому треба розуміти, що це командна гра.
Він хотів усе сам, хотів брати на себе в таких моментах, коли не треба це робити. Він дуже талановитий, але залізти йому в голову неможливо.
Я розумів, що він не гратиме в Європі, чесно. Я це відчував. Може, він вибрав не той чемпіонат або не ту команду. Але з його ментальністю – я не знаю…
Коли я з ним спілкувався 1 на 1 – таке відчуття, що ти йому кажеш, а він, типу: "Тренере, я все знаю". Після кожного тренування він залишався і працював сам. За це дуже велика повага до нього.
Йому писали програми, що робити – тренажерну залу, ще якісь моменти. Ти йому кажеш, а він, типу: "Тренере…" По обличчю ти це бачиш. Він специфічний гравець. Може, я помиляюся, що він так думає, але я чесно кажу, я всім це кажу: він не заграє в Європі.
Ще ж тиск є від преси, від уболівальників, від клубу, напевно – тому що заплатили за нього колосальні гроші. Треба бути готовим до цього.
Ребров вибрав "Тоттенгем" – усі кажуть, що це найгірший трансфер "Тоттенгема" в історії. Напевно, він вибрав не ту команду. Якби він пішов в іншу команду – напевно, його кар’єра склалася б інакше. Так і в Михайла.
– Ви це зрозуміли, коли почали його тренувати?
– Ні, не тоді. Я спостерігав за його кар’єрою, що кажуть тренери – ті ж Фонсека, Каштру. У Йовичевича він розкрився реально. Можливо, тому, що конкуренція зменшилася – через війну багато іноземних гравців пішли з "Шахтаря".
Конкуренція, звісно, вже не та. А Міша опинився в той час дуже потрібним – і він використав цю можливість. Якби при Йовичевичі була та ж команда, що й при Каштру – не факт, що Міша заграв би так.
Він дуже класно виглядав у Лізі чемпіонів. Але подивіться його ігри за збірну. Коли в команди немає простору – йому тяжко. Там, де простір, йому легко з його швидкістю.
І подивіться його ігри в Лізі чемпіонів за "Шахтар". Усе, що він зробив – це швидкість в простір, м'ячі, які він забивав у контратаках, швидкісних атаках.
Звісно, менеджмент "Шахтаря" спрацював так, щоб продати його. "Арсенал" же давав розумні гроші – 40 мільйонів. Менеджмент "Шахтар" спрацював так, щоб вибити набагато більші гроші.
– Дуже прикро, що так сталося. Мені як тренеру, який працював з ним, і як людині, прикро, що так сталося. Ми досі не розуміємо, чому так сталося.
– Ні. Я не розумію, що сталося з ним, який допінг знайшли. Може, хтось знає в кулуарах – я не знаю. Мені дуже прикро, тому що він талановитий гравець.
Те, що сталося – це наслідки, напевно, того… Я ж не знаю – сам він прийняв чи йому щось дали, не розумію. Але це наслідки того, напевно, як він, не знаю, поводив себе, напевно, розумів, що він робить, не розумів, що він робить.
– Які, на вашу думку, його перспективи в подальшому взагалі в футболі?
– Якщо буде довготривала дискваліфікація – йому тяжко потім буде грати в топ-клубі. Напевно, в середняку якомусь, якомусь чемпіонаті, який підходить під його стиль гри, він ще може показати себе з якісної сторони як гравець.
