Що зараз відбувається з цінами на ліки? І як саме працюють ті регуляції, які держава вже впровадила, аби зробити їх доступнішими?
У цьому тексті хочу дати предметну відповідь. Бо в інформаційному полі – надто багато шуму. Звучать цифри, відсотки, гучні твердження, які часто відображають не інтереси пацієнтів, а позиції гравців ринку. Людина, яка просто приходить в аптеку, щоб купити ліки, – зазвичай залишається поза фокусом. А дарма.
12 лютого 2025 року Президент України ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів. На той момент найбільші українські виробники вже підписали декларацію про зниження цін на 100 найуживаніших препаратів.
МОЗ, у межах виконання цього рішення, не лише врегулювало аптечні націнки, а й залучило до діалогу інші компанії. У результаті – додатково знижено ціни ще на понад 200 позицій. Серед них – і препарати з Нацпереліку, і рецептурні, і безрецептурні. У середньому зниження становило майже 20%.
З 1 березня по 1 червня українці придбали понад 38 мільйонів упаковок цих ліків на суму 3,63 млрд грн. І вже зекономили понад 832 млн грн. Економія зростає щомісяця – у міру того, як розширюється перелік препаратів і виконується домовленість із виробниками.
Окрема увага – програмі "Доступні ліки". МОЗ і НСЗУ постійно розширюють її перелік: від серцево-судинних захворювань і діабету до епілепсії, хвороби Паркінсона, паліативної допомоги, ліків для людей після трансплантацій. За перше півріччя 2025 року пацієнти отримали за рецептами понад 15,4 млн упаковок препаратів, а НСЗУ відшкодувала аптекам 3,1 млрд грн. Попит зростає – цьому сприяють мобільні аптечні пункти і відкриття аптек у сільських громадах.
З 1 липня всі аптеки зобов’язані працювати з програмою. Інакше – втрата ліцензії.
Ще один напрям – контроль за наявністю ліків у лікарнях, які працюють у межах Програми медичних гарантій. МОЗ уже запустило системні перевірки – як через дані електронної системи охорони здоров’я, так і безпосередньо в лікарнях. Результат: лише за три місяці заклади охорони здоров’я закупили ліків через Е-каталог на понад 3,65 млрд грн.
Але я чудово розумію, що якби на цьому завершив, то обов’язково почув би: усе це, мовляв, добре, але стосується лише обмеженого переліку українських препаратів. А от ціни на імпортні ліки, які часто купують пацієнти, – зростають. Тож, мовляв, усі ці ініціативи не працюють.
По-перше – так, ціни зростають. Але це не унікально для фармринку. У квітні 2025 року, за даними Держстату, інфляція на фармацевтичну продукцію становила 13,9%. Для порівняння: електроенергія подорожчала на 63,6%, масло – на 30,1%, хліб – на 21,8%. У травні, за оцінкою НБУ, темпи зростання цін на фармтовари вже сповільнилися – зокрема на тлі певного укріплення гривні щодо долара США.
По-друге – ми завершуємо формування Національного каталогу цін на лікарські засоби. У ньому вже є всі ліки з Нацпереліку, додаються рецептурні. Кожна ціна в каталозі базується на референтних – тобто на середніх цінах у визначених країнах ЄС. Це – запобіжник від необґрунтованих націнок.
І головне: найдешевший препарат за діючою речовиною, внесений у каталог, має бути в кожній аптеці. Його ціна автоматично зазначається в рецепті. Це дозволяє пацієнту ухвалити зважене рішення й уникнути маркетингових пасток, які досі є реальністю на фармринку.
Тому так – ми не просто змінили правила. Ми будуємо систему, у центрі якої не фармбізнес, а пацієнт. І це, я переконаний, правильний шлях.
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
