Малік Діоп із Сенагалу, якого захопили українські військові / © The Telegraph
Мігранти з африканських країн, які сподівалися знайти роботу в Росії, стали пішаками у війні проти України. Багато з них опинилися на передовій після того, як їх ввели в оману оголошеннями про роботу.
Для Жана Онани, безробітного з Яунде, столиці Камеруну, вакансія на виробництві шампуню у Росії здавалася шансом змінити життя. Як згодом чоловік розповів українським слідчим, ця пропозиція стала для нього надією прогодувати дружину та трьох дітей.
36-річний Онана накопичив гроші на переліт і в березні прибув до Москви. Там він приєднався до сотень інших африканців, які вирушають до Росії у пошуках кращої долі — здебільшого на навчання чи роботу.
Однак замість очікуваної зайнятості чоловік опинився в епіцентрі бойових дій на сході України — жахливому випробуванні, яке дивом не закінчилося його смертю.
Щойно прибувши до Росії, Онана разом із 10 іншими мігрантами з Бангладеш, Камеруну, Зімбабве та Гани був затриманий. Їм пояснили, що обіцяної роботи не буде. Натомість запропонували підписати річний контракт на службу в російських збройних силах та участь у бойових діях.
Історія Онани — лише одна з багатьох. За оцінками, сотні, а можливо, й тисячі африканців уже залучені до війни в Україні. Інших мобілізували до російських підприємств для підтримки військово-промислового комплексу.
Росія активно вербує мешканців країн, що розвиваються, зокрема й через обман або примус. Потреба в живій силі зростає на фоні трирічної виснажливої війни. Кремль дедалі активніше звертається до іноземців, зокрема вербуючи 10 тис. солдатів із Північної Кореї.
Як свідчать доступні The Telegraph розвідувальні звіти, африканці найчастіше потрапляють під вплив оманливих обіцянок про «високу зарплату», а потім — до армії.
Через масштабні втечі військових до Росії уряд Камеруну у березні посилив контроль за їхнім виїздом за кордон. Небагатьом вдається повернутися. Більшість гине в боях, де російські війська щоденно зазнають понад 1100 втрат за мінімальні просування.
Камерунські соцмережі вже зафіксували понад 60 випадків загибелі громадян країни на війні в Україні.
Онану вмовили підписати контракт, пообіцявши високі виплати. Потім його відправили на п’ятитижневу підготовку до Ростова та Луганська. Разом із ним навчалися також вихідці з Бангладеш, Зімбабве і Бразилії.
Під час навчань Онана ще мав змогу зв’язатися з родиною, але перед передислокацією на передову у нього відібрали телефон і документи.
Бойовий шлях чоловіка обірвався майже одразу. У травні його з вісьмома іншими солдатами відправили до бункера, який згодом обстріляли. Усі загинули, окрім Онани. Африканець отримав поранення і провів шість днів серед руїн, перш ніж його захопили українські військові.
Ще один африканець, 25-річний Малік Діоп із Сенегалу, нещодавно розповів на допиті ЗСУ, що прибув до Росії на навчання. У торговельному центрі до нього підійшли вербувальники та пообіцяли роботу кухарем в окупованому Луганську за 5700 дол. на місяць. Та вже через тиждень чоловіка озброїли, видали шолом і відправили на передову під Торецьк.
«Ми почали бачити тіла в лісі. Багато мертвих у різних будівлях. Це сильно на мене вплинуло», — згадує Діоп.
Коли випала нагода, він кинув зброю й форму та втік. Після двох днів у дорозі чоловіка затримали.
Камерунські соцмережі майорять повідомленнями про зниклих безвісти родичів, які вступили до російського війська. Користувачі публікують фото чоловіків у військовій формі та просять допомогти встановити їхню долю.
«Мій друг поїхав до Росії, щоб приєднатися до армії, і вже майже чотири місяці ми нічого про нього не чули. Ми хочемо дізнатися, чи він живий, чи загинув», — йдеться в одному з повідомлень.
У деяких випадках згодом з’являється підтвердження загибелі. Один із популярних акаунтів, що фіксує втрати, повідомляє вже про 67 загиблих з Камеруну.
Є також свідчення, що деяких африканців затримували ще в аеропортах і змушували підписувати військові контракти.
Прірва між низькою армійською зарплатою в Камеруні та обіцяною «великою російською платнею» підсилює кризу дезертирства. Базова платня молодшого солдата в Камеруні становить 3650 грн, тоді як у Росії нібито платять до 84 тис. грн.
У соцмережах один із солдатів Камеруну показав свою відомість із зарплатою та сказав: «Ось чому ми воліємо йти помирати до Росії».
Рауль Сумо Тайо з Інституту досліджень безпеки (Преторія) прокоментував ситуацію:
«Вони кажуть: краще воювати там, де можна заробити й щось залишити для сім’ї. Я не думаю, що це підтримка Росії — це про гроші».
Не лише чоловіки з Африки залучені до російської воєнної системи. У травні Global Initiative Against Transnational Organised Crime повідомила, що російська компанія у промзоні «Алабуга» в Єлабузі наймає сотні африканок для виготовлення іранських дронів Shahed.
Жінкам обіцяли гідну оплату праці та освітні перспективи, однак не повідомляли, що робота пов’язана з військовим виробництвом і може стати ціллю для атак.
За наявною інформацією, кілька працівниць зазнали поранень під час українського удару по об’єкту у квітні 2024 року.
Нагадаємо, у травні стало відомо, що у полон ЗСУ потрапили африканці. Уряд Того офіційно підтвердив, що це його громадяни, зокрема студенти, які воювали на боці Росії проти України. Багато з них виїхали з Того, отримавши пропозиції «навчальних стипендій» від російських структур.
Окрім того, у грудні 2024 року Головне управління розвідки Міноборони України інформувало, що Росія вербує найманців з Алжиру для війни проти України.
