Міністерство закордонних справ України відреагувало на рішення Сейму Польщі щодо проголошення 11 липня Національним днем пам’яті жертв так званого «геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки». В українському дипломатичному відомстві заявили, що цей крок йде всупереч із духом добросусідських відносин між Україною і Польщею. Відповідну заяву опублікували на сайті відомства в четвер, 5 червня.
В МЗС України переконані, що такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу.
«Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки», – ідеться в повідомленні.
Міністерство закликало польську сторону «утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною і Польщею».
«Попри упередженість і політичний контекст ухвали Сейму Республіки Польща, продовжуємо йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно. Вже маємо на цьому шляху практичні результати, які повинні мати розвиток і в майбутньому», – підкреслили в заяві.
Нагадаємо, 4 червня депутати польського Сейму ухвалив закон, яким 11 липня оголошено Національним днем пам’яті поляків, «жертв геноциду, вчиненого Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією на східних землях Другої Польської Республіки» у 1939-1946 роках. Під час голосування закону за нове державне свято утримався лише один польський депутат.
Волинська трагедія – двосторонні масові вбивства поляків та українців на Волині під час Другої світової війни (1942-1943 роки). Варшава заявляє, що жертвами трагедії стали 100 тис. поляків. Однак різні історики кажуть, що кількість загиблих серед польського населення становить від 30 до 70 тис. людей. Водночас кількість загиблих українців сягає від 5 до 20 тис. людей. Також між Польщею та Україною виникали суперечки щодо назви цих подій. Варшава називає вбивства поляків «геноцидом». Однак Україна офіційно трактує події тих років як «трагедію» та закликає до взаємних вибачень.
