Стоунгендж / © Associated Press
Вчені знайшли позначки на загадковому валуні Стоунгенджа, які можуть бути свідченням людського втручання, а не наслідками льодовикової ерозії.
Про це повідомило видання Sciencealert.
Йдеться про внутрішнє кільце так званих «блакитних каменів» масою по 3,5 тонни кожен, які, за новими даними, могли бути навмисно переміщені людьми на понад 200 кілометрів з Уельсу до сучасного Стоунгенджа.
Один із каменів — валун Ньюолла, знайдений у 1924 році, довго вважали перенесеним природними процесами. Геохімічний аналіз 2023 року показав його точну відповідність скелі Крейг Рос-і-Фелін у горах Преселі.
Дослідники зазначають: сліди на камені вказують не на природну ерозію, а «були зроблені людськими руками».
Однак не всі науковці погоджуються з цими висновками. Археолог Браян Стівен Джон з Університету Дарема у своїй статті 2024 року наголосив, що найпростіше пояснення присутності блакитних каменів у Стоунгенджі — це перенесення їх льодовиками. На його думку, уламки могли бути зупинені кригою десь на рівнині Солсбері, де їх згодом і використали стародавні будівельники.
Але відсутність подібних уламків на шляху між Уельсом і Солсбері, на думку авторів дослідження, спростовує цю версію.
Попри зібрані дані, точна технологія переміщення багатотонних валунів залишається невідомою. При цьому згадується й інший приклад — центральний Камінь 80 (Альтер), який, за результатами досліджень, міг бути доставлений з території сучасної Шотландії, подолавши шлях близько 750 кілометрів.
Якщо людська теорія підтвердиться остаточно, це стане прикладом того, як довго «люди досягали величезних подвигів винахідливості та інженерії, використовуючи лише силу духу та командну роботу».
Нагадаємо, вчені виявили рідкісний відбиток долоні віком близько 4 тис. років. Рідкісний слід руки майстра виявлено на давньоєгипетському «душевному домі».
